На Кіровоградщині є безліч сіл, які зачаровують своєю красою, одне з таких Попельнасте. У це важко повірити, але в селі, де маленька кількість населення, співіснує українська православна церква, протестантський храм. Священники та віряни беруть активну участь у житті громади.
В Попельнастому дуже гарна природа, в очеретах гніздяться й виводять пташенят лебеді, в ставках плаває велика риба. В Будинку Культури облаштували місце для розваг молоді: більярдний й тренажерний зали.
У 2018 році в Попельнастому почав діяти культурно-освітній центр «Толока», відвідавши який приємно здивуються столичні гості: квест-кімнати, колекції знарядь праці, які були знайдені на території Попельнастого, картинна галерея, музей просто неба. Все це доводить, що Попельнасте – це успішна громада, мальовничий куточок України. Більше на ikropyvnytskyi.com.
Всі дороги ведуть до Попельнастого
Природа в цьому селі насправді мальовнича. Навесні людські будівлі потопають в зелені садів, оксамитових пагорбів. Втім, віддаленість від районного центру та унікальні краєвиди, це не єдина особливість села.
Стосовно історії села, то аналізуючи архівні документи, у Попельнастому ніколи не було кріпосного права, і це дуже вплинуло на характер місцевих мешканців. Люди хазяйновиті й волелюбні.
Історичний бій гетьмана Хмельницького на території села
У 1648 році поляки хотіли захопити село, але завадив цьому гетьман Богдан Хмельницький. Тоді на урочищі Княжі Байраки відбулася битва, і польське військо було розгромлене.
Українські реєстрові козаки служили польським королям, вони пливли на човнах в повному озброєнні по річці Омельник задля допомоги графу Потоцькому. Стояла ціль — знищити військо Хмельницького. Той послав до них перемовників, які перевербували реєстрових козаків. Коли Потоцький зрозумів, що козаки перейшли на бік ворога, дуже розлютився.
Гетьман Хмельницький посилив своє військо татарськими вояками, які мали лучників і кінноту. Битва почалася в селі Жовтоолександрівка. Розгром польського війська завершився на околиці Попельнастого, де по цей час стоїть меморіальний знак Хрести. Також про цю доленосну подію нагадує шабля, яка зображена на гербі села.
Розвиток села: бібліотека і ляльковий театр
Через 4 сторіччя поляки знову повернулися до села. Щоправда, налаштовані вже не войовниче, в ролі експертів польсько-українського проєкту «Соціально-економічні можливості розвитку сіл». Тоді вони навчали місцевих мешканців розвивати українську культуру і зелений туризм.
На території села проводилися унікальні майстер-класи щодо збереження культурних цінностей. Згодом делегацію від Попельнастівської громади відправили вивчати досвід до Польщі. Чиновники побачили й зрозуміли, що бібліотеки – це не просо зібрання книг, а центри громадської діяльності. В них люди збираються за інтересами в любительські об’єднання. Цей принцип почали запроваджувати в Попельнастому. Зрештою, міжнародний проєкт допоміг побачити перспективи розвитку села. Станом на 2020 рік сільську бібліотеку відвідує 600 читачів, це фактично кожен мешканець села.
На базі бібліотеки діє ляльковий театр. Спочатку тут ставили вистави для дітей, а потім зрозуміли, що лялькові спектаклі цікаві й дорослим. Зінаїда Жванко написала цікавий сценарій про життя у селі, і ця вистава стала мінібрендом театру. До театру ходять люди різного віку, переважно жінки. Вони займаються виготовленням ляльок, створенням сценічних реквізитів.
Духовна культурність
На території Попельнастого діють дві конфесії. На височині стоїть храм святого апостола Іоанна Богослова. Поряд велика дзвіниця й огорожа – робота місцевого коваля Миколи Данилка. Керує Божим храмом священник отець Василь.
Ще однією сакральною спорудою є протестантська церква «Жива вода». Це унікальний духовно-просвітницький комплекс, де проводять богослужіння, роздавання обідів та благодійної допомоги людям, які знаходяться в складних життєвих обставинах.
Всі ці речі об’єднують людей, дають усвідомлення, що вони – одна громада, а їхнє село мальовничий куточок в центрі України.
