Вулиця Театральна (колишня Дворцова) у Кропивницькому — одна з найвідоміших історичних вулиць міста та головна пішохідна локація обласного центру. Саме тут зосереджені визначні архітектурні пам’ятки Кропивницького, старовинні прибуткові будинки, культурні заклади та місця, пов’язані із зародженням першого професійного українського театру — легендарного Театру корифеїв. У цій статті на ikropyvnytskyi.com розповідаємо про історію вулиці Театральної, її найцікавіші будівлі, причини перейменувань, роль у становленні українського театру та факти, які роблять її однією з найвизначніших вулиць Центральної України.
Чому Дворцову перейменували: історія назв вулиці Театральної
Історія вулиці нерозривно пов’язана з її назвами, кожна з яких відображала певну політичну та соціальну епоху. До 1919 року на місці сучасної Театральної існували дві окремі вулиці. Ще у другій половині XVIII століття почала забудовуватися вулиця Верхньодонська, назва якої походила від розквартированих ескадронів донських козаків.
Справжній розвиток цієї частини міста розпочався у вересні 1847 року. Тоді імператор Микола І заклав перший камінь під будівництво палацу, призначеного для прийому «найвищих осіб». Від цього палацу до вулиці Великої Перспективної пролягла нова вулиця, яку цілком логічно назвали Дворцовою. У народі частину вулиці біля палацу часто називали Дворцовим бульваром.
Протягом наступного століття назва вулиці ставала предметом ідеологічних суперечок:
| Роки | Назва | Історичний контекст |
| Кінець XVIII ст. – 1847 | Верхньодонська (частково) | На честь ескадронів донських козаків. |
| 1847 – 1919 | Дворцова | На честь побудованого Миколаївського палацу. На початку ХХ століття також фігурувала неофіційна назва «Дворянська», пов’язана з Дворянським клубом. |
| 1919 (березень) | Леніна | Більшовики об’єднали Дворцову та Верхньодонську. |
| 1919 (літо) | Дворцова | Повернення назви під час денікінської окупації. |
| 1920-ті – 1941 | Леніна | Повторне перейменування радянською владою. |
| 1941 – 1944 | Дворцова | Нацистські окупанти повернули історичну назву. |
| 1944 – 2011 | Леніна | Повернення радянської назви після вступу радянських військ. |
| 2011 – 2022 | Дворцова (фрагментарно) | Депутати міськради повернули назву фрагменту вулиці (від вул. Фрунзе до Кропивницького). Частину вулиці у 2016 році приєднали до вул. Архітектора Паученка. |
| З 2022 року | Театральна | Остаточне перейменування рішенням Кропивницької міськради від 12 травня 2022 року в рамках декомунізації та дерусифікації. |
Процес повернення гідної назви був тривалим. У 2011 році викладачі філологічного факультету КДПУ (зараз ЦДПУ) активно протестували проти назви «Дворцова», аргументуючи це тим, що слово є русизмом та суржиком, і пропонували варіант «Театральна». 10 листопада 2011 року містяни, освітяни та студенти навіть провели флешмоб «Хто такий Дворцов?».
Остаточну крапку було поставлено після повномасштабного вторгнення. Під час публічних консультацій думки містян розділилися: 44% підтримали назву «Театральна», 40% хотіли залишити «Дворцову», а 16% виступали за «Мистецьку». Зрештою, історична справедливість перемогла, і вулиця отримала назву, що підкреслює її всесвітню культурну значущість.
Театр корифеїв — колиска українського мистецтва у Кропивницькому
Історія вулиці немислима без Кіровоградського академічного українського музично-драматичного театру ім. Марка Кропивницького, який є головною окрасою та візитівкою міста.
Своє театральне життя Єлисаветград (стара назва Кропивницького) розпочав у 1865 році, коли інженер-полковник Г. Трамбицький (Трембовецький) придбав ділянку землі та звів Зимовий театр у стилі пізнього класицизму. Офіційне відкриття сцени відбулося у 1867 році.
Справжній прорив національного масштабу стався восени 1882 року. Попри жорстку антиукраїнську політику Російської імперії, Марко Кропивницький створив тут першу професійну українську театральну трупу — «Товариство акторів», яке згодом назвуть Театром корифеїв.
Сама будівля театру пережила багато трансформацій. За 155 років свого існування вона зазнала 11 реконструкцій. У 2011-2012 роках відбувся наймасштабніший ремонт, після якого театр набув сучасного вигляду. Через численні перебудови будівля втратила первісний історичний вигляд, і у 2013 році з неї було знято пам’яткоохоронний статус. Проте, театральне життя тут не зупиняється: з 1944 року у приміщенні постійно працює місцева трупа, а поруч часто відбуваються фестивалі, концерти та вуличні вистави.
Архітектура Кропивницького: найвідоміші історичні будівлі на Театральній
Театральна вулиця у Кропивницькому — це справжній музей архітектури. Тут зосереджені будівлі, що втілюють стилі кінця ХІХ — початку ХХ століть: модерн, класицизм, еклектику, неоренесанс та неомавританський стиль. На вулиці збереглися старі дворики, вузькі проходи, ліпнина на фасадах та ковані балкони.
Серед найвизначніших архітектурних перлин варто виділити:
Будинок Соколова-Бородкіна (на розі Театральної та Нейгауза)
Це найстаріший будинок на вулиці, зведений у стилі класицизму за проєктом архітектора А. М. Достоєвського (брата відомого письменника). Тут жило чотири покоління родини провідника повітового дворянства до революції 1920 року.
Театральний готель «Версаль»
Розташований навпроти будинку Соколова-Бородкіна. Збудований у 1850-х роках у стилі неокласицизму, також належав цій родині та був спроєктований Достоєвським. Нині тут функціонує музично-педагогічний факультет місцевого університету.
Театр-біоскоп «Ілюзіон» (відомий як кінотеатр «Казка»)
Будівля, збудована наприкінці ХІХ століття, є яскравим представником неоруського стилю та модерну, і нагадує казковий дерев’яний теремок. На жаль, на сьогодні ця пам’ятка архітектури пережила пожежу і вже кілька років стоїть без ремонту, попри зміну власника.
Готель «Гостинний двір»
Збудований за проєктом видатного архітектора Якова Паученка, є зразком історико-романтичної та еклектичної течій.
Будинки Волохіна та Маріані
На розі з вулицею Шульгиних стояв будинок Маріані, де на першому поверсі функціонував біоскоп «Звезда». Поруч розташовані будинки, що належали останньому міському голові Єлисаветграда Григорію Волохіну.
Сучасна Театральна вулиця: пішохідна зона, заклади та масштабна реконструкція
Театральна завжди була центром інновацій міста. Вже у 1847 році вулицю почали замощувати бруківкою. З 13 липня 1897 року до Другої світової війни саме тут проходила перша лінія Єлисаветградського трамвая, пам’ятник якому сьогодні встановлено на розі з вулицею Шульгиних.
Озеленення вулиці також має глибоке історичне коріння. У березні 1899 року міська дума постановила висаджувати вздовж тротуарів липи.
Сьогодні Театральна — це головна гастрономічна та рекреаційна локація Кропивницького. Тут зосереджено безліч кав’ярень, піцерій та ресторанів (наприклад, ресторан Prima), де відпочивають студенти, молодь та гості міста. Рішення про перетворення частини вулиці на пішохідну зону виникло у 2008 році, проте фізично рух транспорту обмежили лише у 2011 році, встановивши огорожі.
Міська влада продовжує дбати про доброустрій цієї зони. Відповідно до тендеру, у 2025 році було проведено масштабний поточний ремонт на ділянці від вулиці Великої Перспективної до В’ячеслава Чорновола загальною вартістю понад 7,6 млн грн. Що було реалізовано в межах проєкту:
- Заміна старого асфальту та тротуарної плитки на нову бруківку з тактильною плиткою для людей з порушенням зору.
- Збереження історичної гранітної бруківки та бордюрів як «зворотного матеріалу».
- Встановлення 10 сучасних паркових лавок («Роялта» та «Модерн»), 20 урн та 11 вазонів.
- Висадка 11 дерев катальпи бігнонієвидної «Нана».
Вулиця Театральна у Кропивницькому — це справжній портал в історію. Вона пам’ятає стукіт копит козацьких коней, розкіш дворянських балів, дзвінок першого трамвая та революційні мітинги. Але найголовніше — саме тут українське слово зазвучало зі сцени на повен голос, зламавши імперські заборони завдяки сміливості трупи Марка Кропивницького. Збереження архітектурного обличчя вулиці, її пішохідний статус та свідоме повернення історичної назви свідчать про те, що Кропивницький шанує своє коріння та впевнено крокує в сучасне майбутнє.