27 Вересня 2022

Дівич-вечір і парубоцький підвесілок: кропивницькі традиції

Related

Вадим Євтушенко – найкращий «джокер» європейського футболу 1980-х

Він неодноразово завойовував золоті медалі та кубки у двох...

Історія про те, як професор Голов’янко досліджував флору і фауну Кіровоградщини

Кіровоградська область – це мальовнича місцевість, де є велика...

Як Єлисаветградський вчений Борис Завадовський став відомий на весь світ? 

Завадовський Борис Михайлович уродженець Кіровоградщини, видатний вчений у галузі...

Історія про те, як кіровоградський вчений вперше застосував хлороформний наркоз

Виходець з Кіровоградщини вчений-медик Павло Парфенович Заблодський-Десятовський зробив великий...

Антон Задонцев – чоловік, якому люди завдячують хлібом

Кіровоградщина – це місце, широких ланів, родючого чорнозему і...

Share

Українці завжди вірили в повір’я та проводили обряди під час важливих для них свят.  Звичаї та обряди були важливими в житті наших предків. Однією з таких визначних подій було весілля, яке складалося з передвесільного циклу.

Справжнім сакральним обрядом до шлюбного ритуалу був дівич-вечір, який символізував прощання з дівуванням. Дівич-вечір, повідомляє сайт ikropyvnytskyi.com, робили за день до весілля, молода в своїй оселі, молодий у своїй. 

Розчісування волосся, плетіння коси

Найкращі подруги приходили додому до нареченої та просили у матері благословення нареченій змивати голову а потім робити косу.

Мати з головною дружкою брали кухоль води і зливали на голову нареченої, а потім дружка витирала молодій волосся. Для цього брали новий рушник, який так і називали «утирач».

Мати вичісувала нареченій волосся, дівчата співали спеціальні-обрядові пісні. Найчастіше молода в цей момент плакала.

Коли волосся було розчесане подруги бралися плести косу. Під час плетіння коси в волосся додавали спеціальні стрічки зроблені з тканини, це була своєрідна прикраса для волосся.

Виття гільця

На вечірці – це був самий сокровенний обряд. Гільце вважалося символом незайманості, дівочої краси та цноти.

Подруги нареченої відривали гілку з фруктового дерева і починали її прикрашати. Оздоблення було різним, найчастіше на гілочку пов’язували стрічки, квітки, букетики з колосків. Оздоблену гілку встромляли в хліб або посудину з зерном.

Виготовлення вінка

Дружки сідали за стіл та починали виробляти весільний вінок, оздоблювали його готовими прикрасами з воску. Вінки робили різних кольорів в залежності від статусу нареченої. Кожен колір мав своє значення: блакитний – дорога, червоний – кохання.

Білі вінки робили, якщо наречена сирота. Якщо напівсирота – квіти з красною серединкою. Якщо наречена сирота – квіти червоні з білим краєм.

Крім квітів вінок нареченої прикрашали краплями, які ще називали «сльозами», бо наречена під час весілля повинна була плакати.

Окремо подруги повинні були зробити вінок і для нареченого. Найчастіше два вінки робили за один раз. Для цього використовували квіти барвінку. Брали три квітки та дуже добре перев’язували їх ниткою. Кожен букетик накладали один на один, і знову зав’язували. Коли плетиво досягало потрібної довжини, то його кінці зшивали докупи (повинен вийти обруч).

Одягання вінка

Одягання вінка на голову нареченій на дівич-вечір супроводжувалось ритуалами.

На підлозі стелили біле полотно, на яке ставили діжу в якій замішували хліб, зверху клали подушку. Дівчина сідала на неї, після чого брат повинен був розплести їй косу, яку заплітала мати, а дівчата в цей час прикрашали голову нареченої вінком.

Потім старша дружка на парубоцькому підвесілку чіпляла молодому його вінок до шапки чи капелюха, садовила біля молодої на кожух і накривала їхні голови рушником, зверху посипала житом. Це робилося задля того, щоб сім’я жила в достатку і мирі.

Віночок з дівич-вечора наречена повинна зберігати навколо ікони, бо вважалося, що він є сімейним оберегом.

Парубоцький підвесілок

Під час цього свята, молодий і всі його друзі просили благословення на одруження у сватів, батьків. Молодий у себе вдома цілував ікони і вклонявся присутнім. Потім після цього обряду всі йшли до столу.

Обмін подарунками

Після парубочого підвесілку молодий з боярами приходив у дім нареченої з подарунками. Наприклад, майбутній дружині він міг подарувати намисто, сестрі нареченої – хустину, батькові – мундштук, тещі – кожух. 

Подарунок тещі мав велике значення, бо вважалося, що так зять підлещується до неї, сподівається побудувати з нею добрі відносини.

Де у Кропивницькому можна побачити, як раніше святкували дівич-вечір?

У дитячій обласній бібліотеці ім. О. Гайдара кожного року проводять на свята зимового циклу «Дівич-вечір».

На відтворені дівич-вечора кожна жінка може відчути колорит та атмосферу справжнього дійства, яку передають вишивані рушники та щедрий стіл. 

На дівич-вечорі можна познайомитися з багатьма народними звичаями і традиціями, які складалися протягом віків.

.,.,.,.