27 Вересня 2022

Дива Соломії: водяний млин та історія про доньку графа

Related

Історія про те, як професор Голов’янко досліджував флору і фауну Кіровоградщини

Кіровоградська область – це мальовнича місцевість, де є велика...

Як Єлисаветградський вчений Борис Завадовський став відомий на весь світ? 

Завадовський Борис Михайлович уродженець Кіровоградщини, видатний вчений у галузі...

Історія про те, як кіровоградський вчений вперше застосував хлороформний наркоз

Виходець з Кіровоградщини вчений-медик Павло Парфенович Заблодський-Десятовський зробив великий...

Антон Задонцев – чоловік, якому люди завдячують хлібом

Кіровоградщина – це місце, широких ланів, родючого чорнозему і...

Історія про те, як Георгій Лангемак розробляв відомі установки «Катюша»

Георгій Лангемак видатна людина, радянський вчений, один з засновників...

Share

Перші млини почали будувати в старому Римі, в історичних довідках є інформація, що починаючи з ІІ століття вони були там повсюдно. Водяні колеса, повідомляє сайт ikropyvnytskyi.com, використовували для віджиму олії, розм’якшення яблук, а після готували смачний сидр.

В селі Соломія Кіровоградської області був також свій унікальний «римський» млин, який зберігся до нашого часу.

Пам’ятка села- млин побудований 1902 року

Вважається, що млин в цьому селі єдиний, який в наш час працює. Місцеві мешканці користувалися ним до 2006 року, якщо є потреба, то роблять це і зараз. 

В нашій місцевості найпоширенішими були кам’яні конструкції. Для їх зведення використовували цеглу, граніт, гейси, які видобували в крутих схилах долини.

Всього на річці Південний Буг зафіксували 44 млини. 

Від більшості побудов того часу залишився тільки фундамент, в гарному стані знаходиться млин поблизу села Соломія. Його збудували ще у ХVІІ ст. на річці Південний Буг. Він належав графові Березовському. Його будуванням займався на той час найкращий технік-будівельник Лозінський.

Вода вже не крутить його колеса, всю роботу виконує електродвигун. Будівля шлюзу, стоки в гарному стані, дерев’яний міст ще у певних місцях може витримати людську вагу. Для побудови цього млина використовували бутовий камінь. 

Він має два поверхи, вікна і двері гарно оздоблені декоративними арками завдяки яким будівля схожа на невеликий замок. Ще більше посилює ефект барельєфне зображення щита. З іншого боку – великий потік води, який шумить і падає в лабіринти ходів між кам’яними дамбами і омиває потужну частину млина.

Млин має унікальний механізм помелу: там, де дерев’яні містки, коли треба, можна перекрити вільний потік води і вона буде спрямовуватися на дерев’яні лопасті. Вони приводять в рух жорна. На лопастях викарбована дата – 1902 рік.  Частину механізму виготовили в Австрії та Латвії.

Легенда про село (коротка версія)

Коротка версія легенди говорить про те, що село було назване в честь доньки графа Потоцького Соломії. Станіслав Потоцький – польський шляхтич, державний військовий діяч Речі Посполитої, був одним із найбагатших і впливових людей Єлисаветградського краю.

Якось чоловік образився на Соломію за те, що вона не змогла ужитися зі своєю мачухою Софією, яка була її ровесницею. В якості покарання батько відіслав доньку на свій фільварок, який був на березі Південного Бугу. Тут у селі Соломія практично весь свій вільний час проводила біля млина.

Повна версія легенди

Соломія була позашлюбною донькою графа Потоцького, але вона виховувалася і зростала разом з його законними дітьми. Граф любив своїх дітей тому 5 доньок видав успішно заміж. Соломія ходила в дівках, бо страждала від нерозділеного кохання.

Полюбила вона капітана інженера артилерії Леона де Метцеля, майбутнього творця Софіївського парку. Леон був вродливий, освічений, культурний. Але на жаль він був байдужим до почуттів дівчини, тому нічого у пари не склалося.

Життя склалося так, що на 42-у році життя Потоцький зустрів вродливу дівчину Софію і закохався в неї з першого погляду. Але дівчина була заміжня за Йосипом Вітом Кам’янець-Подільським комендантом. Вони з чоловіком народили в шлюбі двох дітей. Не дивлячись на це, між Потоцьким і Софією почалися стосунки.

Про них дізналася жінка Фелікса Юзефіна, і поскаржилася цариці Катерині ІІ на свою суперницю. Катерина ІІ видала наказ в якому Софію засудили до довічного ув’язнення в монастирі. Та хитра дівчина змогла втекти за кордон. Слідом за нею поїхав і Потоцький.

За те, що граф покинув свою найулюбленішу доньку, він залишив їй у теперішньому селі Соломія маєток.

Площа помістя займала 3 гектари землі. На території був великий сад, ставок, різні побудови. Графиня проживала в ньому сама. Пізніше вона почала заселяти кругом свого маєтку кріпаків, які розбудували село. 

.,.,.,.