У невеликому селі Крутеньке, Голованівського району,  куди не курсують рейсові автобуси, знаходиться унікальна пам’ятка загальнодержавного значення – церква зведена на честь святого апостола і євангеліста Івана Богослова. Її побудували у далекому 1908 році. У 1931 році храм закрили, розграбували, а його настоятеля вбили на церковному подвір’ї.

У 1992 році розпочали відродження святині, у 2011 році храм освятили. А у 2017 році в церковному склепі знайшли тіло вбитого настоятеля. Більше на ikropyvnytskyi.com.

Що говорить історія?

Перші письменні згадки про село Крутеньке датовані 1763 роком, вони пов’язані зі зведенням храму. Він був створений з дерева, трикупольним. У 1848 році його розширили боковими прибудовами. З часом збирали гроші для спорудження нової святині.

Місцева землевласниця Анна Абомлек дала 10 десятин землі, які раніше засівали насінням, увесь дохід від землі віддавали на фонд будівництва церкви. Через 20 років на зібрані кошти була зведена нова святиня, яка зберегла назву старої. 

Споруду освятили в жовтні 1908 року. Варто зазначити, що подібної будівлі не було в селі: вона виконана в давньоруському стилі, п’ятикупольна, мала велику дзвіницю та 6 дзвонів.

За часів радянщини храм був серйозно пошкоджений, в ньому відкрили зерносховище. Верхню частину будівлі повністю знесли, вікна, двері, забили дощечками. Залишились тільки стіни без розписів. Дивом залишився цілим кахель на підлозі. Оскільки неподалік церкви звели школу, на церковному подвір’ї створили великий стадіон.

Під храмом знаходилась усипальня, в ній облаштували шкільний погріб, де зберігали квашені овочі, консервацію.

Два тіла в храмі

Тільки у 1992 році розпочалося повне відродження храму. У 2008 році тут розпочали вести активні роботи з відновлення. Все це відбувалося під керівництвом уродженця Крутенького, а нині жителя Києва Бориса Петренка. Чоловік власними силами, особистими грошима зміг відновити храм для земляків.

Розписом цієї пам’ятки архітектури займалися художники зі всієї України. Цікаво, що попри те, що храм свідомо намагалися зруйнувати, у ньому зберігся старовинний, рідкісний автохтонний іконостас, який піддали реставрації. У 2011 році церкву освятили.

У 2017 році настоятелем храму був призначений ієромонах Афанасій Зубка, який продовжив роботи з доброустрою святині. Коли відбувався ремонт підвалин будівлі, під мармуровою плиткою церковного склепу Афанасій виявив останки тіла священника Єрофея Кобилянського, який був настоятелем ще першої дерев’яної церкви Івана Богослова.

Роботи відновлення усипальні продовжили, виносили землю, яка була там, під її шаром знайшли ще одні нетлінні мощі у священицькому одязі. Тіло відправили на судово-медичну експертизу, яка підтвердила, що це були останки священника Леонтія Горохолинського. Чоловік народився у селі Доброму Вільшанського району, успішно закінчив Київську духовну академію та семінарію, після чого був направлений у село Крутеньке працювати. Тут він був викладачем церковноприходської церкви.

У 1919 році його нещадно вбили махновці, чи то червоноармійці на території храму. Афанасію завдали глибоке ножове поранення в груди, металевий прут пронизав його череп. Знаряддя вбивства були увіткнуті в тіло. Братія храму зберегла ці свідчення нелюдського вбивства, знайдені предмети пришили до одежі Горохолинського.

Афанасій Зубко особисто омивав тіло покійного отця Леонтія від глини, обкутував його голову чистим, білим простирадлом. В червні 2020 року по благословенню митрополита Кіровоградського Іосафа останки переоблачали. Голова покійного священника почала мироточити. Тоді ж нетлінні останки переклали у раку для мощей.

Варто зазначити, що перебування мощей у храмі рідкість. Церква Івана Богослова у Крутенькому – це єдина святиня на Кіровоградщині, в якому покояться окремі збережені частини тіла святого.

Сучасний храм

Велика будівля церкви не опалюється, тому її використовують як літній храм. При церкві діє хор, в якому співають 7 жінок. Богослужіння у храмі проводять щодня, а щосуботи служать заупокійні панахиди за отцями Єрофеєм та Леонтієм.