19 Березня 2024

Історія про те, як єлисаветградці опановували «диво-транспорт» – велосипед

Related

Як вибрати кольорові олівці: грифель, корпус, пенал та інші особливості

Щоліта батьки школярів займаються підготовкою дитини до школи. Належить...

Маленькі волонтери з Кропивницького

Не секрет, що ранок 24 лютого 2022 року змінив...

Чому варто користуватися дошками безплатних оголошень?

У сучасному світі інноваційні технології дуже активно з'являються та...

Особливості автоматизації підприємств

Інформаційні технології та цифровізація міцно увійшли в життя людей....

Обласна бібліотека та її культурне значення

Це далеко не просто сховище, де зберігаються книги, це...

Share

Золотим віком велосипедів називають останнє десятиліття 19 століття. Саме тоді почали з’являтися прості, безпечні велосипеди, які були чимось схожі на сучасні. У той час це вважався елітний транспорт.

В Єлисаветграді теж були люди, які стали власниками першого двоколісного транспорту. Про те, як їздили, куди, читайте далі в статті на ikropyvnytskyi.com.

Перший велосипед в місті

Перший велосипед в нашому місті називали – біцикл. Для велосипедистів того часу такий транспорт був перш за все проявом свободи. Дійсно, бо це означало те, що вже не потрібно було мати власний екіпаж і залежати від візників. Люди сідали і їхали куди потрібно.

Не зважаючи на це, ставлення до нового виду транспорту було досить обережним. Таким чином, жінкам кататися на велосипеді не забороняли, але вважали непристойним. Якщо прочитати місцеві газети, то можна знайти багато цікавих заміток про ДТП.

В газеті «Волна» є замітка, в якій розповідається, що велосипедист №21 збив з ніг стареньку жінку і завдав їй травм. В газеті «Голос Юга» писали, що велосипедист їхав центральною вулицею міста і збив з ніг 8-річну дівчинку, чоловік завдав їй серйозних травм. На місці події зібралися люди, чоловік хотів втекти з місця події, але йому це не вдалося зробити.

Правила руху та велосипедні податки

Треба сказати, що з самого початку появи в місті велосипедів місцева влада розробила певні правила їзди у місті. Так, чоловікам і жінкам, які мали двоколісний транспорт було заборонено їздити тротуарами, у міських садах, парках. У місцях, де було велике скупчення людей чи екіпажів, велосипедист повинен злізти зі свого «залізного коня», взяти його в руки і перенести.

Крім того, якщо під час їзди на зустріч їде кінний екіпаж, потрібно було зіскакувати з велосипеда і ховати його подалі, бо коні дуже боялися цього транспорту. Проте місцеві велосипедисти, практично не дотримувалися жодного правила. Та сама газета «Голос Юга» писала про те, що люди активно їздять тротуарами, заважають пішоходам, а поліцейські з цим нічого зробити не можуть.

Вже у 1905 році міська дума міста запровадила податок для велосипедистів – вони повинні були платити 1.50 на рік. Після сплати податку, видавався номер. Були і такі випадки, коли містяни відмовлялися не брали номери, бо не платили податки. Тоді поліція їх штрафувала. Тому не платити податок і їздити без номерів, як і порушувати правила, вважалося особливим шиком.

В Єлисаветграді був один магазин, який торгував велосипедами, а ще додатково в ньому продавали мандоліни, балалайки, грамофони. У 1910 році місцева газета «Голос Юга» надрукувала оголошення, в якому йшлося про те, що в відкритому магазині А. Тригера, будівля Кулаковського, біля Миценмахера отримали знамениті велосипеди «Гумбер» і «Флит». Також вказано, що додатково тут продавали: гітари, балалайки, скрипки та багато іншого. На грамофони діяли знижки і розстрочка.

Спортивне видовище

Крім дорогої купівлі, велосипед можна було взяти напрокат. Місцевий гімназист Михайло Мерчанський згадував, що у 1915 році купили йому велосипед компанії Енфільд. До того часу чоловік вчився кататися на орендованому велосипеді. Приватна ремонтна майстерня давала в оренду двоколісну техніку.

У Єлисавтеграді було кілька циклодромів – спеціально обладнаних велотреків, навколо них ставили дерев’яні трибуни. Перший із них відкрився в Ковалівському парку. Потім відкрили у Міському саду, далі на Максєєвському бульварі.

Вхід був платним, тож можна було навчатися їздити на велосипеді  чи отримати послуги з ремонту. Був в місті і спортивний гурток Кринського, де можна навчитися їздити на велосипеді і освоїти модний на той час вид спорту – скетинг-ринк, катання на колісних ковзанах.

Циклодром був величезним театром. Річ у тім, що велосипеди були настільки популярними, що їх включали до циркової програми. Бажаючих подивитися на велосипедистів, які вміло показували свою майстерність було чимало. На циклодромі Аксенфельда постійно проводили велосипедні перегони.

Великою подією в культурно-спортивному житті міста став перший велопробіг. Тоді учасники з Єлисаветграда їхали до Кременчука. Учасники мали подолати 300 кілометрів дороги. Спортсмени їздили навіть до Києва і гарно демонстрували можливості нового виду транспорту і власні сили.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.