27 Листопада 2022

Місця для любителів двоколісного транспорту – ТОП найкращих веломаршрутів на Кіровоградщині

Related

Історія про те, як єлисаветградці опановували «диво-транспорт» – велосипед

Золотим віком велосипедів називають останнє десятиліття 19 століття. Саме...

Як мистецьке новаторство Марка Кропивницького змінило життя у нашому місті

Про біографію та творчі досягнення Марка Кропивницького написано багато...

Спорт по кропивницькому: ТОП-спортивних закладів міста

Більшість людей мріє мати міцне здоров’я, гарне тіло і...

«Чай, кава потанцюємо по Кропивницькі?»: ТОП-шкіл танців в місті

Танці – це унікальні заняття, які дозволяють людині відпочити,...

Share

Досить швидко набувають популярності нові напрями туризму, одним з яких є велосипедний туризм. Попит на нього пов’язаний насамперед з модою на здоровий спосіб життя, все більше людей віддають перевагу правильному харчуванню та заняттям спортом. Велоспорт є гарним вибором, адже вибираючи його можна не тільки стежити за своїм тілом, але й корисно провести вільний час. На Кіровоградщині є багато цікавих вело маршрутів, які варті уваги. Більше на ikropyvnytskyi.com.

«Музей Сатани»

Кордон Кіровоградської і Миколаївської областей досить цікаве місце. Саме тут розташований унікальний музей ракетних військ стратегічного призначення, або в народі його ще називають – музеєм Сатани. Розташований він в смт Побузьке. Тут зберігають зброю, яка могла колись знищити всю історію людства. Крім того, можна подивитися на ракети, військову техніку, командний пункт, де є червона кнопка. Такий заклад є тільки в Україні і США.

«Музей Сатани» єдиний на території Європи. Його створили на місці бойових дій положення 46 дивізії ракетного полку. В ньому вдалося зберегти понад 300 об’єктів, які показують історію ракетних військ СРСР.

Варто зазначити, що велосипедний маршрут в це місце один з найскладніших, адже він має протяжність 160 км. Тому велосипедистам, які щойно почали опановувати їзду варто частину маршруту здолати залізницею – спочатку до Новоукраїнки, звідти вже і вирушати в подорож на велосипеді. Їхати потрібно в сторону Добровеличківки, через Трояни в сторону Дорожників.

Цей заклад варто відвідати лише тому, що дуже цікаво подивитися на ракету (Сатану). Вона є найбільшою і найпотужнішою у світі. Важить понад 200 тонн і має довжину 34 метри. Ракета має 10 бойових блоків та знищує все живе в радіусі 300 кілометрів. В музеї зберігають тільки її навчальну модель.

Окрім цієї, тут є багато Р-12, крилатих, допоміжні компоненти ракетного комплексу «ОС». В закладі можна побачити, який вигляд має шахтно-пускова установка та командний пункт для запуску ракети. Глибина шахтної установки складає 35 метрів. Це максимально захищена фортифікаційна споруда з апаратурним відсіком та захисним пристроєм вагою до 120 тонн.

В командному пункті є 12 відсіків, в яких розміщена апаратура та оснащення для виконання особливих функцій.

«Музей Сатана» чітко показує, як зброя в руках людини може нести загрозу життю всієї планети. Перебуваючи тут, можна зрозуміти, наскільки страшною є ядерна зброя. Кожного року в цьому закладі багато туристів з усього світу. Кількість експонатів поновлюють. Тому така вело подорож запам’ятається людині на все життя.

Костянтинівський вугільний розріз

Цей розріз – справжнє кладовище екскаваторів поруч з Олександрією. Знаходиться в мальовничому селі Березівка. Місце виглядає так, наче колись тут був апокаліпсис. Великі промислові машини та унікальні краєвиди приваблюють людей і тих, хто обожнює екстремальний туризм.

Костянтинівський кар’єр використовували з 1987 року. Він був одним з наймолодших вугільних розрізів великого підприємства «Олександріявугілля». Тут залягає вугілля під поверхнею, яке  видобували відкритим, кар’єрним способом використовуючи спеціальну техніку. Саме тому дали назву «розріз».

Велосипедний маршрут до цього розрізу, як і до Морозівського кар’єру, може розпочатися з Кропивницького, далі потрібно їхати через Пантаївку, так і з залізничного вокзалу Знам’янки. Далі дорога буде вести до Олександрії, Березівки, і вже звідти варто їхати в сторону Ягідного. Під’їзд до кар’єру закритий, тому потрібно брати трохи ліворуч, в поле і вже з півночі шукати оглядове місце.

Кар’єр був прибутковим та давав понад 1 мільйон тонн вугілля на рік. З часом підприємство більше не могло використовувати розріз, він почав приносити збитки. Вже у 2010 році його закрили. Тепер воно стало «цвинтарем евакуаторів». Тут можна подивитися на великий, 16-ковшовий екскаватор ЕРШРД -5250, його вага понад 3 тисячі тонн. Висота така сама, як простий 9-ти поверховий будинок.

На відміну від Чорнобиля, ця техніка не заражена радіацією, тому є такі сміливі люди, які підходять впритул до неї. Однак робити цього не варто, бо на деяких місцях дуже круті схили і вони можуть сипатися, а метал крихкий, іржавий.

Рівень води в кар’єрі поступово підвищується, і через кілька років тут ніщо не буде нагадувати про добування вугілля – все затопить вода. Тому, якщо є бажання побачити унікальні промислові машини, не варто відкладати поїздку на потім.

Лозуватські скелі

В народі їх називають місцем сили. Сюди дуже часто приїжджають відомі українські езотерики. Тут можна насправді наповнитися життєвою силою та відчути велич каміння. Скелі вважаються геологічною пам’яткою, яка розташована в селі Лозуватка Компаніївського району. Гранітні брили висотою 20 метрів розташовані на правому березі Інгулу. Мають протяжність понад 300 метрів, займають 2 га території.

Велосипедний маршрут до цих скель простий і йде через бобринецьку трасу. Лише після Компаніївки треба брати ліворуч й проїхати вздовж Першотравневого. Тут невеликий відрізок бруківки, проте, подолавши її перед людиною відкривається новий світ, ті самі велетенські скелі, які ніби коронують один з пагорбів.

В цих скелях відбувається відшарування рожево-сірих, крупних гранітів, які належать до палеопротерозойської ери. Тобто скелям вже понад 2,5 мільярда років. Вчені активно досліджують відшарування, які тут відбуваються, щоб зрозуміти їх особливості формування.

Ці скелі часто відвідують екстрасенси та люди, які займаються духовними практиками. Вони вважають барикади з граніту місцем сили, яке увібрало в себе всю силу землі.

Навколо скель літають птахи, ростуть рослини, які є тільки в лісостеповій зоні.

Урочище Польський ліс

Це унікальне місце, яке взяв під охорону фонд України. Воно розташоване біля села Овсяниківка у Кіровоградській області. В цій пам’ятці природи збережені рідкісні рослини, занесені до Червоної Книги України.

Велосипедний маршрут до цього урочища бере початок з Козачого острову, та йде частиною стежки здоров’я вздовж берегу Інгулу, минає сосновий ліс та виходить до селища Нове.

Урочище займає 83 га території. Місце призначене для збереження унікальних рослин, світ первозданної природи. На його території є багато невеликих джерел, які в тандемі утворюють мальовниче лісове озеро. З нього починають рух Грузька і Інгул. Чисте, свіже повітря, велич старих дерев гарно розслабляють, дають змогу відпочити з користю.

Німецьке кладовище

Воно розташоване в селі Карлівка Кіровоградської області. Рахується, що це одне з п’яти найбільших поховань німецьких військових на території нашої держави. Місце змушує задуматися про страшні наслідки війни.

У 1867 році в селі з’явилась перша громада українських баптистів. Її заснував Юхим Цимбал, який хрестився в річці Сугоклея. В майбутньому до нього приєдналися тисячі українців.

Веломаршрут до цього місця проходить гарною місцевістю вздовж південного схилу річки Сугоклея, минаючи кар’єри, міст через річку.

Під час Другої світової війни в цьому селі понад 3 місяці тривали активні бойові дії. Тут полягло багато радянських і німецьких солдатів. Люди створювали братські могили, в одній з яких було поховано понад 1000 солдатів.

Коли Україна здобула незалежність, німецька спілка домовилась про перепоховання воїнів. Тому на Карлівському кладовищі це і відбулося. Тепер тут є прізвища, дати загиблих німецьких солдатів, які прописані на кожній стелі. Родичі приїжджають сюди з Німеччини дотепер.

.,.,.,.