27 Листопада 2022

Як Єлисаветградський вчений Борис Завадовський став відомий на весь світ? 

Related

Історія про те, як єлисаветградці опановували «диво-транспорт» – велосипед

Золотим віком велосипедів називають останнє десятиліття 19 століття. Саме...

Як мистецьке новаторство Марка Кропивницького змінило життя у нашому місті

Про біографію та творчі досягнення Марка Кропивницького написано багато...

Спорт по кропивницькому: ТОП-спортивних закладів міста

Більшість людей мріє мати міцне здоров’я, гарне тіло і...

«Чай, кава потанцюємо по Кропивницькі?»: ТОП-шкіл танців в місті

Танці – це унікальні заняття, які дозволяють людині відпочити,...

Share

Завадовський Борис Михайлович уродженець Кіровоградщини, видатний вчений у галузі фізіології та еволюції тварин. Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, який все своє життя присвятив дослідженням, зробив великий вклад в розвиток науки про тварин – зоології. Більше на ikropyvnytskyi.com.

Дитячі роки

З’явився на світ Борис Михайлович у старому Єлисаветграді у 1895 році. Коли йому виповнилося 6 років, вступив до Єлисаветградської чоловічої гімназії. З дитинства Борис страждав на косоокість і дальтонізм, постійно носив окуляри. В гімназії однокласники його називали «професором». І саме це прізвисько стало пророчим. 

Хлопчик попри свої вади був допитливою і доброю дитиною. Він збирав колекції, велику любов мав до читання книг з біології, зокрема праці Дарвіна. 

Навчання, початок кар’єри

Після закінчення чоловічої гімназії вступив до Московського університету. Закінчив заклад у 1919 році. Відразу після отримання диплома його посилають в далеку експедицію до Асканії-Нової. Молодий зоолог не втрачає час даремно, він активно розвивається при цьому робить експерименти, починає вивчати дію гормонів щитоподібної залози. Завдяки своїй сумлінній праці написав доповідь на ХІІІ Міжнародному з’їзді фізіологів у США. 

У 1920 році чоловік стає професором біології Комуністичного університету ім. Я. Свердлова. У цьому закладі науковець працював понад 10 років. Він не лише очолював лабораторію, але й викладав зоологію студентам вишу. 

Борис Михайлович в цей час активно працює над створеннями власних видань. В одному з них він описує, як відбувалися експерименти, та які висновки зробив. Пише, що йому та команді завдяки впливу на внутрішні залози вдалося покращити продуктивність тварин. 

Пропаганда біологічних наук

Саме Завадовський перший засновник Біологічного музею ім. К. Тимірязєва в Москві. Тривалий час науковець очолював цей музей. За час роботи в закладі Борис пише фундаментальні праці. Одна з них «Жива природа в руках людини». У ній вчений описує можливі проблеми роботи залоз внутрішньої секреції тварин, розглядає варіанти покращення роботи залоз, походження домашніх тварин. 

За своє життя науковець написав понад 150 експериментальних робіт та книг в яких розглянута фізіологія й природознавство, розвиток музейної справи. Завдяки своїм роботам Борис отримав світове визнання. У 1930 році його обирають членом Німецької академії природничих наук, а з 1940 року він – член Лондонського зоологічного товариства. За кілька років наш земляк стає членом всесоюзної академії С Г наук ім. Леніна. 

З 1936 по 1941 рік чоловік працював завідувачем природничої кафедри Московського педагогічного інституту. У 1948 році розгорнулася остання стадія боротьби у радянській біології. 

Генетика отримала великі успіхи, головним у цій справі був один з кращих вчених, друг Бориса – Микола Вавілов, який співпрацював з іншими вченими. Праця генетиків повинна була отримати світові досягнення і тим самим вивести СРСР на лідируючі позиції.  

В цю справу втрутилися могутні інстанції на чолі з Трохимом Лисенком та його командою, які зробили все можливе, аби дискредитувати генетику. З приводу цього була зібрана сесія, на якій в головній ролі «проти» виступав Завадовський. Чоловік вступив в перепалку з Лисенком. Трохим зрозумів, що академік Завадовський ніколи не піде на їхню сторону. 

Тому почали проводити проти нього досить неприємну кампанію: добилися, щоб чоловіка звільнили з вишу, припинили друкування його книг.

Останні роки життя

Довгі переживання Бориса Михайловича не пройшли безслідно, вони спровокували загострення цукрового діабету, як наслідок відбулося закупорювання  вени в нозі, утворився тромб. Ногу ампутували. Протез не змогли поставити, бо перебуваючи в лікарні, він лежав в ліжку читав журнал і раптово помер. 

.,.,.,.