27 Листопада 2022

Історія про те, як професор Голов’янко досліджував флору і фауну Кіровоградщини

Related

Історія про те, як єлисаветградці опановували «диво-транспорт» – велосипед

Золотим віком велосипедів називають останнє десятиліття 19 століття. Саме...

Як мистецьке новаторство Марка Кропивницького змінило життя у нашому місті

Про біографію та творчі досягнення Марка Кропивницького написано багато...

Спорт по кропивницькому: ТОП-спортивних закладів міста

Більшість людей мріє мати міцне здоров’я, гарне тіло і...

«Чай, кава потанцюємо по Кропивницькі?»: ТОП-шкіл танців в місті

Танці – це унікальні заняття, які дозволяють людині відпочити,...

Share

Кіровоградська область – це мальовнича місцевість, де є велика кількість комах, ростуть унікальні рослинні культури. На Кіровоградщині народилося багато людей, які зробили свій внесок в дослідження і розвиток флори та фауни, один з цих людей – професор, доктор сільськогосподарських наук, фахівець із комах – Голов’янко Зіновій Степанович. Більше на ikropyvnytskyi.com.

Дитячі роки, навчання

З’явився на світ Зіновій Степанович 24 листопада 1876 року у селі Талова Балка Кіровоградської області. Батько його був простим селянином, працював конторником, а згодом обійняв посаду службовця залізниці. Мати була домогосподаркою, доглядала і виховувала дітей. 

Зіновій закінчив реальну школу у Кременчуці з відзнакою. Після цього у 1901 році поїхав навчатися у лісотехнічний інститут, який знаходився в Санкт-Петербурзі. 

Початок кар’єри

Після закінчення закладу досвідченому фахівцю запропонували зайняти першу в житті посаду помічника лісничого Бердянського степового лісівництва. За час роботи науковець виконав свою вдалу роботу, яку видали друком під назвою «Про степові чагарники». Робота вийшла настільки вдалою, що чоловіку дали звання вченого-лісівника першого розряду, тоді це звання відповідало вищій науковій ступені кандидата наук університету. 

У 1902 році Голов’янко почав працювати лісничим Чернявського лісництва, яке знаходилося на Черкащині в Чигиринському районі. Працюючи тут він опублікував ще дві наукові статті. У 1918 році почав викладати ентомологію в одній з Уманських шкіл садівництва. 

У 1922 році заснував і очолив Дарницьку лісову дослідницьку станцію. 

Почав завідувати сектором захисту лісу Українського науково-дослідницького інституту. 

Завдяки своїй праці, великій кількості робіт опублікованих в журналах України Зіновій навіть не захищав дисертацію. У 1936 році він автоматично здобув ступінь доктора сільськогосподарських наук і звання професора лісової ентомології. Наступні роки працює завідувачем кафедри Київського лісогосподарського інституту. 

В роки Німецько-радянської війни, коли німці окупували Київ дослідник обійняв посаду директора університету захисту рослин заснованого німцями. У 1943 році Голов’янко став старшим науковим співробітником Інституту зоології, а вже у 1946 році – старшим науковим співробітником лабораторії екології. 

Професорська діяльність, наукові роботи 

Вчений мав основний напрям досліджень – екологія жуків-хрущів. Він вивчав, де саме створюються насадження сосни за умов великої чисельності в землі личинок хрущів. Учений розробив заходи захисту лісових культур та виноградників личинками травневого хруща. Він також робив досліди природних ворогів хрущів, встановив, що саме стає причиною динаміки підвищення чисельності короїдів, поза увагою не залишився метод захисту насаджень від інших видів комах. 

Варто зазначити, що від початку його навчання і до кінця війни 1945 року вся лісоентомологічна робота в Україні велася тільки за особистої участі, або під керівництвом Голов’янка. За цей час було здійснено обстеження всіх лісництв України, які зайняли площу понад 1,5 гектара землі. У особливо складних випадках учений особисто втручався у хід виконання завдань. 

В Україні він перший, хто зміг розробити методи використання авіа хімічного захисту лісу. Голов’янко єдиний в Радянському Союзі застосував для цього парадихлорбензол, зробив інжектор для внесення до землі отрути для знищення личинок хрущів. 

Зіновій Степанович доклав зусиль, щоб поширити свої знання серед людей, які працюють в лісовому господарстві. Він написав понад 50 наукових праць.

Останні роки життя

Помер дослідник 23 листопада 1953 року від інсульту. Похоронили відомого науковця на Кіровоградщині. 

.,.,.,.