31 Березня 2023

Село Верблюжка – степовий, козацький край

Related

Історія про те, як єлисаветградці опановували «диво-транспорт» – велосипед

Золотим віком велосипедів називають останнє десятиліття 19 століття. Саме...

Як мистецьке новаторство Марка Кропивницького змінило життя у нашому місті

Про біографію та творчі досягнення Марка Кропивницького написано багато...

Спорт по кропивницькому: ТОП-спортивних закладів міста

Більшість людей мріє мати міцне здоров’я, гарне тіло і...

«Чай, кава потанцюємо по Кропивницькі?»: ТОП-шкіл танців в місті

Танці – це унікальні заняття, які дозволяють людині відпочити,...

Єлисаветград – місто зародження футболу? 

Вважається, що футбол – це одна з найстаріших ігор....

Share

На Кіровоградщині є багато сіл, які зберегли головні культурні українські цінності. Одне з таких сіл Верблюжка – найбільша перлина Новгородківського району. 

Заснували Верблюжку ще в 17 столітті. Розташована вона на території мальовничого дикого степу. Ще задовго до того, поки Верблюжка стала селом, тут завжди оселялись й кочували різні племена й народи. Про це свідчить велика кількість курганів на території села. Більше на ikropyvnytskyi.com.

Як виникло село Верблюжка?

Найперше поселення, яке виникло в Верблюжці були зимівники запорізькі козаки. Вони оселялися на берегах річки Верблюжка, яка є притокою Інгульця. Колись ця річка була судноплавною. Козаки в ярах, балках розташованих вздовж берегів робили собі надійні укриття. Прісну воду з річки вони пили й використовували для приготування їжі. На широких трав’яних луках вони випасали своїх коней. Дрова збирали  для опалення в холодну пору. 

Через певний час на територіях, які належали зимівникам запорізьким козакам почали виникати інші поселення, які називали Верблюжка.

Щодо виникнення цієї назви, то є багато версій її походження. Одна з них розповідається в книжці «Моє життя» Лева Троїцького. Чоловік народився в Верблюжці у своїй книжці писав, що коли ще не було села, територія пустувала, тут оселився німецький колоніст Фанцельфейн. Він займався розведенням верблюдів.

Досить цікаво і те, що німецький емігрант обрав саме Новгородківські степи для ведення господарства. Як пише автор книги, що на луках Верблюжки ростуть незвичайні різновиди лободи, яка зеленіє навіть у сильну спеку. Ця рослина може бути гарним кормом для рогатої худоби, верблюдів. 

З річки Фанцельфейн брав прісну воду і напував своїх верблюдів. Вздовж берегів чоловік зробив великі стайні з верблюдами. Так тривало певний час, відтоді люди почали називати село й річку Верблюжкою.

Скарб Верблюжки – історичний музей

У 1988 році селяни вирішили заснувати народний музей села. Ініціативу підтримала сільська рада. Цей заклад знайомить туристів, людей з інших міст і сіл  з історією Верблюжки, в ньому зібрані давні легенди краю, експозиції являють собою роботи майстрів. В закладі кожна людина має змогу дізнатися багато цікавих фактів про устрій життя селян, які мешкали на території села понад 200 років тому.

Варто зазначити, що станом на 1988 рік у селі була музейна кімната, яка знаходилася у місцевому будинку культури. У 1988 році у зв’язку з отриманням від влади нової будівлі для музею, кімнату закрили, а музей переїхав до нової будівлі. Тоді з фондів було передано багато світлин, експонатів. У 1992 році новоствореному музею надали звання народного.

Варто зазначити, що з моменту відкриття заклад працює виключно на громадських засадах. Та будівля, в якій він знаходиться була повністю відремонтована селянами. Всього тут 4 кімнати, в яких розмістили близько 1000 експонатів. Всі вони присвячені історії краю і видатним землякам. 

Як вже вище говорилося, що музей має кілька експозицій. Особливої уваги заслуговують: «Визначні люди села Верблюжка», «Голодомор», «Побут села 16-17 століття». Остання чітко відображає культуру й традиції Верблюжки того періоду. Їй відвели окрему кімнату, де розташовані предмети побуту, вироби декоративного мистецтва, посуд і знаряддя праці 17 століття, які були знайдені на території села.  Є також і цікаві фотографії на яких відображена мода 17 століття, будинки та багато іншого.

В музеї є особлива гордість – старовинний кований паркан, адже на початку минулого століття він був огорожею навколо старої сільської церкви. Після її руйнування паркан встановили для огорожі пам’ятників у центрі села. Там відбувалися поховання загиблих в роки Другої світової війни. Отже, паркан є справжньою історичною пам’яткою. Відвідати музей в селі може кожен охочий безплатно. Керівники закладу проводять для відвідувачів цікаві лекції.

.,.,.,.