Анатолій Кохан завжди говорив, що він перш за все – дитячий лікар, краєзнавство та журналістику вважав лише своїм захопленням. Однак внесок лікаря Кохана в дослідження історії Олександрії переоцінити важко. Більше на ikropyvnytskyi.com.
Коротка біографія
Анатолій Ілліч Кохан з’явився на світ 14 лютого 1937 року у Новоград-Волинському, що на Житомирщині. У 1941 році родина приїхала до селища Новгородка (з вересня 2023 року населений пункт має назву Кам’янець) Кіровоградської області. Тут минули дитячі та шкільні роки Анатолія.
Вищу освіту Анатолій Кохан здобув у Харківському медичному інституті, де вивчав педіатрію. Закінчивши заклад у 1960 році Анатолій Ілліч разом із дружиною поїхав працювати до селища Близнюки. У місцевій лікарні А. Кохан працював педіатром та патологоанатомом, а його дружина, Роза Соломонівна, була фтизіатром.
У 1963 році А. Кохану запропонували переїхати до Олександрії. Там родині дали окрему квартиру. До того Анатолій з дружиною та дитиною жили в кімнаті гуртожитка, тож власна квартира для них була надзвичайним подарунком. Як згадує Роза Соломонівна в одному інтерв’ю, вони жодного разу не пожалкували про те, що перебралися до Олександрії. Це невеличке та затишне місто дуже подобалося Анатолію Іллічу.
В Олександрійській міській лікарні Анатолій Кохан починав працювати на посаді педіатра, викладав в медучилищі та був заступником головного лікаря дитячої лікарні. Про те, що лікар Кохан готує кандидатську дисертацію, ніхто не знав. Захист роботи відбувся у 1979 році у Москві. Потім поштою, як бандероль, був доставлений кандидатський диплом А. Кохана. Через декілька днів до дитячої лікарні приїздив начальник облздороввітділу Нікіфоров, щоб урочисто перед колективом привітати нового кандидата наук. Самого Анатолія Ілліча довелося тоді шукати, оскільки він був зайнятий невідкладними справами по роботі. Після офіційного привітання А. Кохана почали запрошувати на роботу до лікарень та вищих навчальних закладів. Тоді йому запропонували посаду завкафедри педіатрії Тернопільського університету, але він відмовився, не захотів покидати Кіровоградщину.
Кандидатська дисертація А. Кохана була присвячена історії медицини. Водночас він став автором декількох монографій, де продовжувалася тема земської медицини та охорони здоров’я на Кіровоградщині. В районній лікарні Анатолій Ілліч багато років очолював медико-організаційний кабінет.
Захоплення краєзнавством
У 70-х роках XX століття Анатолій Кохан захопився дослідженням краю, де він жив і працював. Цілком ймовірно, поштовхом для цього стала робота над дисертацією. Під час роботи з архівними документами Анатолій Ілліч шукав матеріали про Олександрію. Тоді йому пощастило знайти видання «Олександрійського театрального листка» – ця знахідка доводить, що театр в Олександрії мав своє друковане видання.
У 1979 році побачила світ перша книга Анатолія Кохана «Олександрія. Путівник», яку він написав у співавторстві з журналістом В. Колесніковим. Співавторами Кохана при написанні книжок «Стара Олександрія в листівках та фотографіях» та «Театральна Олександрія» були колекціонер Л. Сурженко та знавець театру Ю. Біланюк. Анатолій Кохан є автором дослідження «Євреї Олександрії» та твору «Штрихи до портрета Василя Сухомлинського». Згодом про нього самого написана книжка «Анатолій Кохан. Лікар. Краєзнавець. Журналіст». У 2010 році А. Кохан став Почесним громадянином Олександрії – так містяни та адміністрація міста вшанувала його внесок в дослідження історії краю.
Багато статей Анатолія Кохана друкувалися у періодичних виданнях України, зокрема, на сторінках обласної газети «Україна Центр». Одна з перших його робіт була надрукована у польській газеті Nasze słowo. Це була стаття про українця польського походження Сергія Подолинського, який був лікарем і працював в центральних регіонах України.
Анатолія Ілліча не стало 24 липня 2012 року. Одна з вулиць Олександрії названа його іменем, а також заснована місцева премія А. І. Кохана для найкращих журналістів краю.