Народився Данило у селі Лелеківка 1885 року. З дитинства хлопець допомагав батькам на городі. В підлітковому віці Данило активно займався землеробством, орав, сіяв і доглядав за худобою. Особливо Данило любив коней. Неподалік Лелеківки знаходилися літні табори Єлисаветградського кавалерійського училища, де хлопець часто підробляв. Більше на ikropyvnytskyi.com.
Початок кар’єри силача
У 1905 році Данила призвали до служби у Севастополь на Чорноморський флот. Тоді сталося доленосне знайомство. Посунько зустрівся з тренером Шабліовським, який запропонував йому тренуватися. У цьому ж році хлопець захопився французькою боротьбою. Завдяки постійним тренуванням Данило зміг накачати м’язи і навчився основним правилам боротьби.
Саме тоді молодий хлопець потрапив в поле зору відомого циркового діяча Івана Лебедєва. Той запропонував хлопцю показувати свою силу глядачам у цирку. Данило погодився і вже через кілька днів після пропозиції він почав виступати в цирку.
Суть виступів заключалась в тому, що Данило мав різні амплуа, костюми. Його основною задачею було покласти на лопатки противника. На ці виступи приходили дивитися найбагатші люди Єлисаветграда. Лебедєв платив невеликі гроші Посуньку і іншим легкоатлетам, які працювали на нього, але натомість «відмивав» великі суми у власний карман.
Після демобілізації з флоту Посунько числився інструктором з боротьби в ЄКУ. Він і далі продовжував давати виступи в цирку. У 1914 році в Київському цирку Данило, як любитель, богатир боровся зі справжнім професіоналом – Станіславом Циганевичем. Цього чоловіка побоювався навіть сам Іван Піддубний. Боротьба закінчилася нічиєю.
Світова війна не вплинула на славу Данила Посунька, бо він і далі виступав. Цар Микола ІІ теж полюбляв французьку боротьбу, тому звільнив від мобілізації Данила і інших циркових спортсменів.
Розвиток кар’єри
У 1916 році досвідчений спортсмен Данило здобув в одній із версій титул чемпіона Росії і світу. Через рік чоловік одружується з Улитою, яка жила в Лелеківці. Вона була на 15 років молодша за Данила. Данило і Улита були знайомі одне з одним ще з дитинства.
Після революції, яка відбулася у 1919 році Посунько починає працювати інструктором з важкої атлетики в Єлисаветградському міському клубі ім. М. Подвойського. Він проводить турніри і організовує показові виступи.
У 1923 році у Єлисаветграді провели першу олімпіаду з силових видів спорту: боротьба, штанга, гирі, штовхання ядра, метання списа. Посунько прийняв у ній участь і став переможцем. Всі завдання олімпіади були виконані ним на відмінно. Спортсмен показав гарні результати, в його перемозі не сумнівались, ті хто були знайомі з ним. Данило ще перед початком турніру заявив, що націлено йде до перемоги.
У цьому ж році спортсмен відвідав Курськ, програв бій тамтешньому спортсмену Григорію Русакову. У 1927 році відбувся ще один поєдинок, де противниками Посунька були чемпіон Європи – Мортімер із Варшави, киянин Кравченко і Віллі Бур з Риги. В боротьбі з ними Данило показав гарний результат. Після поєдинку він підписав тривалий контракт з Лебедєвим і почав гастролювати по всьому світу.
Дружина Улита жила в Лелеківці і чекала чоловіка. У рідному селі Данила прирівняли до лікарів, вчителів і надали йому для користування 30 соток землі. Посунько довірив займатися домашнім господарством дружині. Легкоатлет дуже любив спорт, тому все своє життя присвятив тренуванням і виступам.
У 1942 році Данило Посунько помер, чоловік хворів на серцеву недостатність. Варто зазначити, що з 2000 року в честь пам’яті Посунька у Кропивницькому почали влаштовувати Всеукраїнські турніри з боротьби.
