Ніна Бабанська – це жінка, яка завжди ділова, активна, постійно має купу гарних ідей, планів і завжди радісна і усміхнена. Завдяки своїй сумлінній праці, її поважають колеги, учні. Колегам вона допомагала освоювати природничі дослідження, учням прищеплювала любов до природи. Вільний час Ніна приділяє природничим дослідженням, написанням книг. Як вона змогла добитися популярності і успіху читайте далі в статті на ikropyvnytskyi.com.
Дитячі роки
З двох років Ніна проводила весь свій вільний час у Міському саду. Там її батько працював у тресті зеленого господарства. У зв’язку з тим, що батькам доводилося багато працювати, маленька Ніна практично свій вільний час проводила сама. Вона обожнювала гратися з домашнім песиком Рексом. Саме він став її вірним другом під час походів в Міський парк, де збирали черемшу і різні ягоди.
Був певний час, коли через хворобу матері сім’я переїхала до бабусі жити. Ніниним вихованням займався тато. Він постійно брав її на полювання берегами Б’янки, Сугоклеї. Показував джерела з питною водою, вчив прати правильно одяг глиною. Кожна подорож безкраїми степами рідної Кіровоградщини була наповнена різними пригодами. Любов до природи в дівчинки виховав тато.
Розвиток кар’єри, створення екологічного центру «Ексампей»
Дівчинка гарно закінчила школу, потім університет і отримала професію – вчитель. Коли вона пішла працювати в школу, то своїм учням продовжила те, чому навчив її батько. В усіх школах, де Ніна працювала, вона створювала колекції мінералів, постійно розширюючи і вдосконалюючи їх.
Ніна розповіла в одному зі своїх інтерв’ю про те, що отримала гарний досвід і змогла проявити себе, як особистість. Головне – це те, що продовжила справу свого батька, відомого дослідника природи Кіровоградщини – Ігоря Бабанського.
Все почалося з того, що в 1999 році, коли директор Кіровоградського колегіуму Маргарита Борисова запропонувала їй роботу в школі. Тоді великою популярністю користувався екологічний рух. Завдяки старанням Ніни, в 2000 році створили Обласний дитячий-юнацький екологічний центр «Ексампей».
Основною метою створення цього закладу було те, щоб проводити різні важливі природні дослідження, експедиції, творчі конкурси, наукові конференції.
Ніна вже завершила свою роботу в школі, але зупинитися на дослідженнях і мандрівках не змогла. Вона продовжує досліджувати разом з друзями, колегами і дітьми природу рідного краю. Команда вже змогла отримати гарні здобутки, відкриття. Про це вони діляться на радіо, телебаченні, беруть участь у всеукраїнських конкурсах.
Написання книги
Ніна Бабанська стала автором унікальної книжки «Золоті стежини Кіровоградщини». В ній вона описує про дивовижні місця області, які заслуговують уваги людей. Ці місця наповнені містичною силою. До видання цієї книги Ніна йшла понад 30 років. Саме стільки часу вона вивчає місцевість, на яку вказав їй батько.
Свою книгу жінка зробила гарно ілюстрованою, вона була написана спеціально для того, щоб нею могли користуватися як вчителі, так і студенти. Ніна називає свою роботу унікальним практичним посібником із досліджень унікальності флори, фауни і історії краю.
У своїй книзі геолог пояснює про скам’янілих слонів. А саме про те, що вони були відкриті в 30-х роках археологами поруч з селом Пустопілля Кіровоградської області. Ці слони були розташовані на березі Сугоклеї.
Крім цього, Ніна описала про урочище «Розлитий камінь», де побувала сама. На її думку, це ідеальне місце для проведення шкільних екскурсій-уроків із біології і історії. В цих місцях безпечно відпочивати.
