Кропивничанка Катерина Москаленко відома жінка на Кіровоградщині. Тут її знають, як лялькарку. Її іграшкові україночки, прикрашають театр, домівки людей, їх купують відомі колекціонери з різних українських міст, навіть з закордону. Катерина займається виготовленням ляльок в українських національних костюмах, у вбранні, яке носили жінки у 18 столітті. Більше на ikropyvnytskyi.com.
З чого все починалося?
Катерина народилася та виросла в українських традиціях у селі Розношенське Кіровоградської області. З дитинства вона мала палке бажання створювати щось незвичайне, унікальне. З 5 років жінка створювала свої перші ляльки. Брала мамині плаття та різала їх для пошиття тулуба ляльки, з люстри зрізала стеклярус для прикрас. А ще, дівчинка дуже любила тварин.
Коли настав час обирати собі професію, Катерина не вагалась, вступила до Одеського сільськогосподарського інституту, який закінчила у 1984 році. Далі почала працювати за спеціальністю. Через кілька років жінка переїхала в Кропивницький, тут працювала завідувачкою Кіровоградської регіональної державної лабораторії Держспоживслужби аж до виходу на пенсію. Катерина не захотіла більше працювати, бо її захопила творчість, тому лишивши роботу, вона поринула в ляльковий світ.
Свою першу ляльку жінка створила для сина у 1986 році, коли знаходилася в декретній відпустці. Тоді й зрозуміла, що це саме та справа, якою вона хоче займатися, розкривати талант. На жаль, робота, сім’я, кар’єра не дали можливості.
У 2015 році Катерина знову захотіла створити ляльку. Зробила її в техніці грунтовний текстиль. В такій техніці ляльку шиють з тканини, наповняють синтепоном, покривають спеціальним грунтом. Коли форма ляльки затверділа, малюють їй обличчя. Свій другий виріб Катерина поставила під скло, він є символом початку її нової кар’єри.
Особливості створення ляльок
На створення однієї ляльки жінка витрачає від 2 місяців, до пів року. Все залежить від складності роботи, крім пошиття виробу, потрібно створити одяг. Для своїх робіт Катерина купує антикварне мереживо, шкіру для взуття, козину шерсть на виставках. Коли потрібно робити велику ляльку, то для створення її зачіски вона використовує волосся з перук людей.
Щоб створювати ляльки, потрібно бути майстром, у багатьох ремеслах. Велику роль в цьому відіграють художні здібності людини. Важливо ще до початку роботи уявити собі образ, якою повинна бути лялька.
У Катерини найчастіше образи майбутніх ляльок виникають зранку. Все, що приходить на думку вона замальовує в зошит, який завжди поруч.
Жінка дуже часто їздить на різні майстер-класи, відвідує виставки, тому бачила дуже багато технік виготовлення ляльок. Своїм виробам Катерина старається передати все українське, національне. Ляльки-українки мають яскравий колорит та приємну енергетику. Найчастіше їх купують прямо з виставок емігранти, у яких ностальгія за Батьківщиною, а ці вироби нагадують їм про дитинство, село.
Найбільшу популярність отримала лялька Катерина, яка була виготовлена в українському стилі, уособлювала в собі втомлену жінку, трудівницю. Вона гарно показує всю красу України, жінок, які працюють на роботі, і вдома, а вечорами сідають вишивати собі придане. Катерина подарувала цю ляльку обласному музично-драматичному театру ім. М. Кропивницького.
Для Різдвяної виставки жінка створила 3 ляльки, які йдуть колядувати. На них одягнені кожухи, рукавички, валянки, вив’язані тернові хустинки. Роботи Катерини Москаленко мають настільки реалістичний вигляд, що і справді хочеться їх торкнутися.
Одяг для своїх виробів Катерина створює з натурального льону, шовку. Для взуття використовує шкіру. Ляльки вдягнені навіть в спідню білизну, як люди. Деякі мають манікюр. Прикраси та інші деталі можна розглядати годинами.