29 Березня 2024

Археологічні знахідки на території Кіровоградщини: що розкопали цікавого за останні роки

Related

Олег Дорощук – стрибун у висоту з Кропивницького

Ім’я Олега Дорощука для легкоатлетичної спільноти м. Кропивницького –...

Віктор Фесечко – боксер і спортивний суддя з Кропивницького 

Ім’я Віктора Фесечка стало відоме у спортивному світі після...

Бозорбой Матякубов – талановитий боксер з Кропивницького

Ім’я боксера Борзобоя Матякубова у Кропивницькому стало відомо не...

Все, що потрібно знати про зарядні пускові пристрої

Автомобілісти часто стикаються з проблемою акумулятора, що сів, через...

Як вибрати кольорові олівці: грифель, корпус, пенал та інші особливості

Щоліта батьки школярів займаються підготовкою дитини до школи. Належить...

Share

Культурно-історична спадщина кіровоградського регіону дає право його корінним мешканцям пишатися своїм походженням. Коли говоримо про визначні археологічні знахідки, маємо правильно розуміти їх цінність. Мова йде не лише про номінал купюри, яку отримують чорні археологи за, скажімо, штамповану скіфську монету. Із кожним розкопаним «трофеєм» пов’язана глибинна історія людей, які його створювали. На основі вже презентованих та описаних науковцями предметів, повідомляє сайт ikropyvnytskyi.com, можемо зробити висновки про глибину світогляду людей, які жили в цих місцях сотні та тисячі років тому.

Знахідки найдавнішого часу

Спорудження, зроблені рукою неандертальця, були виявлені неподалік сучасного Кропивницького, на території Компаніївського району. Приблизний вік кам’яного нагромадження, що, ймовірно, колись було помешканням наших далеких предків, становить шість тисяч років. Для дослідників ці знахідки становлять не аби яку цінність, проте пересічній людині там дивитись практично немає на що.

Найстаріший слід людей, які колись мешкали на теренах нашої області, виявлено в Новомиргородському районі. Відкрита там неандертальська стоянка Андріївка-4 була заселена майже 50 тисяч років тому. По термінам історичної давності з нею може конкурувати хіба що виявлена неподалік стоянка Вись, яку місцевий археолог Петро Озеров датував як таку, що має вік більше 30 тисяч років. Найцінніші (з історичної точки зору) речі, які науковцям вдалося «витягнути» з тих місць – кілька примітивних знарядь праці із каменя. А от рештки людських скелетів вдається ідентифікувати на поселеннях, які були засновані значно пізніше.

Йдеться про легендарні скіфські кургани, без яких жителям Кіровоградщини важко уявити місцеві краєвиди. Дослідження скіфських захоронень, а відтак – і поселень, почалося у позаминулому столітті. Перші десятиліття досліджень ознаменувались відкриттям на описом великої кількості пам’яток, таких, як знамениті скіфські баби, численні прикраси і знаряддя праці з Литої могили та Орликового кургану, ритуальні артефакти з величезного могильного насипу біля села Богданівка, тощо.

Численні сліди проживання скитів – саме такою назвою Геродот описував цих представників іранської групи у своїй «Історії» – виявлені в межиріччі річки Пантікап, яка сьогодні відома нам під назвою Інгулець. Там було досліджено знамениту Братську могилу, знахідки з якої нині зберігаються в Олександрійському історико-краєзнавчому музеї. Серед численних курганів, розташованих навколо сучасних Знамянки та Олександрії, місцевим дослідником К.А.Абертасовим було виявлено скіфську стелу із червоного граніту, встановлену близько VІ ст.  до н.е. Ця знахідка неодноразово переходила від науковців до приватних колекціонерів, зараз же її можна побачити в переліку експонатів краєзнавчого музею, що у місті Кропивницький.

На теренах нашої області було виявлено велику кількість дрібних предметів широкого вжитку, таких, як глиняний посуд, золоті, срібні, бронзові та мідні прикраси, дитячі іграшки, зброю та навіть рештки декоративного оформлення осель. Залишили слід тут не тільки скіфи, а й кіммерійці та сармати. Проте, побутове начиння перших було найбагатшим.

Велику кількість побутових речей було виявлено у 80-х роках минулого століття краєзнавцем А.Браутіним. Особливої уваги заслуговує розкопане поховання скіфського воїна, що дає більш повне розуміння картини світу очима стародавніх скіфів. Там відкопали стріли з золотими та бронзовими наконечниками, дороге воєнне обладнання та кінську збрую, прикраси та посуд із світоглядними розписами. Над цією могилою, як і над рештою скіфських захоронень, було зроблено високий насип і встановлено стелу з червоного граніту.

Інша велика група археологічних пам’яток – ті, що відносяться до трипільської доби. На території нашої області виявлено більш ніж півсотні трипільських стоянок. Одне з поселень – Небелівське – у 2015 році увійшло в перелік найбільш визначних у світі археологічних відкриттів.

Відкриття останніх років

Серед численних розкопок, ініційованих Академією Наук, слід відмітити деякі з найсвіжіших. У 2017 році на території Знам’янського району працювала археологічна експедиція, до складу якої входили представники історичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету, зокрема – Кирило Панченко та Олександр Чорний. В результаті дослідження скіфських старожитностей було поповнено експозиції музею Нінель Бокій, що знаходиться на території університету.

В 2019 році на теренах Бобринецького району археологи розкопали курган епохи енеоліту (близько 5 тисяч років тому). За розшифровкою антропоморфних стел археологи отримали ще одне підтвердження того, що близько ІІІ тисячоліття до н.е. на теренах сучасної Кіровоградщини мешкали розвинені представники індо-іранської народності.

2021 рік для археологів Кіровоградщини ознаменувався відкриттям ще одного кіммерійського кургану, датованого приблизно І ст. до н.е., а також ямним поховання бронзової доби.

Випадкові знахідки

Не всі археологічні знахідки були відкриті досвідченими науковцями під час державних експедицій. Яскраве підтвердження тому – глодоський скарб, знайдений звичайним сільським школярем Новоукраїнського району в 60-х роках минулого століття. Як розповідає в одному із інтерв’ю дослідник Валентин Собчук, під час однієї з прогулянок школяр села Глодоси через необережність провалився в підземні пустоти і виявив кілька кілограмів золотих та срібних скіфських виробів. Інший приклад – курган біля села Богданівка, який було виявлено місцевим фермером під час сезонної оранки землі.

Зв’язок між сучасним гербом області та археологією

Мало хто знає, що зображення на гербі Кіровоградської області напряму пов’язано з виявленими під час розкопок коштовностями. Мельгуновський курган, де було знайдено фігуру золотого орла, ще називають Литою або Товстою могилою. Вона виявлена на території Новоросійської губернії, там, де тепер знаходяться села Топило та Копань Знам’янського району. Серед численних прикрас і побутового та воєнного приладдя, захованого в різьблену золоту скриню, археологи знайшли фігуру орла. Ймовірно, він служив не тільки прикрасою, але й оберегом для скіфських воїнів. Саме цей птах зайняв центральне місце на зображенні герба та прапора нашої області.

Більше шести тисяч виявлених науковцями на території Кіровоградщини пам’яток внесені до державного реєстру. Приблизно половину від цього числа становлять археологічні знахідки. Проте, цю цифру важко назвати навіть приблизною. На жаль, вченим-науковцям, які з дотриманням професійної етики працюють над дослідженням курганів та стародавніх стоянок, не доводиться конкурувати з чорними археологами. Об’єм державного фінансування наукових досліджень у сфері археології залишає бажати кращого; нелегали ж не відчувають обмеження ані в новітньому обладнанні, ані в сфері професійної етики. Проте, завдяки відданим своїй роботі науковцям АН маємо змогу дізнатися про побут, культуру, вірування і менталітет наших предків в різні періоди історії.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.