30 Листопада 2022

Антон Задонцев – чоловік, якому люди завдячують хлібом

Related

Історія про те, як єлисаветградці опановували «диво-транспорт» – велосипед

Золотим віком велосипедів називають останнє десятиліття 19 століття. Саме...

Як мистецьке новаторство Марка Кропивницького змінило життя у нашому місті

Про біографію та творчі досягнення Марка Кропивницького написано багато...

Спорт по кропивницькому: ТОП-спортивних закладів міста

Більшість людей мріє мати міцне здоров’я, гарне тіло і...

«Чай, кава потанцюємо по Кропивницькі?»: ТОП-шкіл танців в місті

Танці – це унікальні заняття, які дозволяють людині відпочити,...

Share

Кіровоградщина – це місце, широких ланів, родючого чорнозему і гарного врожаю рослинних культур. В нашій області добре розвинена аграрна промисловість, у яку великий вклад зробила видатна людина, вчений, агроном – Антон Іванович Задонцев. Більше на ikropyvnytskyi.com.

Дитинство, навчання

Народився Антон Задонцев в сім’ї простих селян 16 серпня 1908 року у селі Ставидла Олександрійського району Кіровоградської області. Батько працював сільським ветеринаром, мати займалася вихованням дітей і домашнім господарством. В дитячі роки нічим не відрізнявся від своїх однолітків, єдине, що йому дуже подобалися рослини. З дитинства хлопчик мріяв здобути професію агронома. 

У 1923 році закінчує місцеву 8-ми річну школу і складає успішно іспити для вступу в Златопільський сільськогосподарський технікум. У 1929 році закінчив Білоцерківський інститут і залишився працювати в ньому асистентом кафедри рослинознавства. У 1931 році розпочинає працювати над першою в житті роботою присвяченою зимостійкості хлібів. 

Саме 1932 рік стає важливим для чоловіка, він проходить аспірантську підготовку при Українській академії наук, згодом – при Українському науково-дослідницькому інституті зернового господарства і розпочинається великий розвиток його кар’єри. Він впевнено йде до своєї цілі – принести користь людям і стати видатним вченим. 

Розвиток кар’єри

Відразу після закінчення аспірантури отримує пропозицію зайняти посаду головного наукового співробітника. Згодом його призначають завідувач лабораторії зимостійкості озимих хлібів. 

Вже у 1937 році чоловікові дають науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук. Після отримання наукового ступеня до 1941 року починає викладати агрономію на кафедрі Дніпропетровського аграрного інституту. Тут він обіймає посаду доцента кафедри рослинознавства. 

З самого початку німецько-радянської війни Задонцева евакуювали до Саратова, де призначили директором УНДІ зернового господарства. Там в умовах воєнного часу розгорнули роботу по створенню фондів елітних зернових культур, виростили 350 центнерів культур, які перевезли після війни до України. 

У 1943 році Антон Іванович повертається знову до Дніпропетровська. У повоєнні роки обраний членом-кореспондентом Всесоюзного науково-дослідницького інституту кукурудзи. Чоловік далі продовжує працювати і досліджувати озимі хліби. 

Наукова діяльність

Задонцев перший, хто зміг довести велике значення правильно проведених агротехнічних прийомів, які покращують і підвищують стійкість озимих в різну пору року. Кілька років вчений працював над створенням ефективної системи заходів з зберігання і загибелі посівів від зимових пошкоджень. Вивчав та проводив різні дослідження, розробляв заходи снігозатримання на озимих посівах.  

У 1951 році всій групі вчених, де був Задонцев, присудили Державну премію СРСР. 

Через 7 років чоловік отримав почесне звання заслуженого діяча наук УРСР. 

На основі його експериментів було підготовлено і видано у 1961 році монографію, яку назвали «Вирощування врожаїв та руйнування гібридів різних сортів кукурудзи».  

За все своє життя дослідник опублікував понад 160 наукових праць, практично всі статті були опубліковані в центральних і обласних газетах. 

У 1968 році вчений отримав авторське посвідчення завдяки запропонованому способу заглиблення вузла кущіння озимих злаків. 

Під його керівництвом 30 аспірантів і здобувачів вищої освіти захистили свої дисертації, 5 з них стали докторами сільськогосподарських наук, і створили школу рослинників-фізіологів. 

Останні роки життя

Антон Іванович помер, коли йому виповнився 61 рік. Останні роки життя були досить складними. Проблеми з серцем давали постійно про себе знати, 5 грудня 1971 року чоловік помер від інфаркту. Поховали дослідника на Дніпропетровщині.

.,.,.,.