9 Лютого 2026

Вікенд неподалік  Кропивницького: чому варто відвідати «Хутір Надія»

Related

Кіно на руїнах: як Бучанський район став епіцентром культурних втрат

Мистецтво завжди було відображенням нашого мирного життя, а улюблені...

10 сайтів, де можна безкоштовно читати онлайн книги українською

У сучасному цифровому світі доступ до знань та художньої...

Купівля вживаного авто в Європі: чому це досі вигідно та як не помилитися з вибором

Ринок вживаних автомобілів в Україні переживає постійні трансформації, проте...

Мистецтво весняного відродження: як налаштувати свій внутрішній камертон на радість

Коли перші сонячні промені починають впевнено розтоплювати залишки зимового...

Нейропсихологія зимового щастя: як малі деталі рятують від сезонної хандри

З точки зору журналістики та соціальної психології, зима —...

Share

Часто можна почути від кропивничан та гостей міста й області, що на Кіровоградщині не так багато місць, де можна відпочити, побачити щось унікальне та з користю провести час. Проте, буквально за 30 кілометрів від Кропивницького, в межах Кропивницького району, можна потрапити в кінець позаминулого століття, ознайомитись із тогочасним побутом та пройтись стежками відомих людей, як-от Івана Карпенка-Карого, Марії Заньковецької, Михайла Старицького. 

Усе це можна побачити, якщо відвідати парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Хутір Надія”. Більше на ikropyvnytskyi.com.

Хто заснував?

Садибу заснував відомий театрал і драматург  Іван Карпович Тобілевич наприкінці позаминулого століття, у 1871 році. Земля під «Хутір Надія» дісталася у спадщину дружині Івана Карповича, Надії Карлівні Тарковській. Ім’ям свої дружини Іван Карпович і назвав хутір.

Спершу Тобілевичі займались тут господарством, а  вже з 1887 року, після повернення з трирічного політичного заслання, Іван Карпович залишається тут жити. Живучи в цьому, як він сам називав хутір, «оазисі в степу», він написав 11 п’єс, зокрема, Сто тисяч», «Хазяїн», «Сава Чалий», «Гандзя», «Батькова казка», «Гріх і покаяння», «Паливода XVIII століття» та інші. Так, 18 з них є в в золотому фонді національної класичної драматургії.

1944 року будинок драматурга був зруйнований, а до сторіччя заснування українського Театру корифеїв його відновили. У приміщеннях вдалось відновити тогочасний інтер’єр. Тут також можна ознайомитись із експозицією, яка складається з понад 7 тисяч предметів.  

Також на території комплексу є дві пам’ятки історії місцевого значення: «Батькова хата» та «Будинок І.К.Тобілевича (Карпенка-Карого)»,  а також (бюст І.К.Тобілевича і стела із зображенням Надії Тарковської).

Хутір є парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

2012 року «Садиба «Хутір Надія» отримала статус пам’ятки історії та садово-паркового мистецтва національного значення

 95 іменних дубів

Магнітом для відвідувачів Хутору є столітні дуби. Усього на території садиби налічується 95 іменних дубів, позаяк Іван Карпович запрошував свої гостей посадити дуб, серед них: Старицький, Марко Кропивницький, Заньковецька, Панас Саксаганський, Максим Рильський тощо. Нині алея дубів під охороною держави.

У 50-х роках минулого століття в  колишній Садибі створили заповідник-музей Карпенка-Карого – Хутір Надія. 

Ставок у формі підкови

Цікавим для відвідувачів стане також ставок, який викопаний у формі підкови зусиллями  селян та самого Івана Тобілевича. Тут відновили жіночу та чоловічу  купальні, а чумацьке джерело досі подає у ставок  воду. Створювати ставок допомагали селяни та Іван Тобілевич. 

Єдиний у світі  музей історії українського хореографічного мистецтва

2004-го на території Хутора відкрили унікальний у світі музей історії українського хореографічного мистецтва. З допомогою експозицій відвідувачі можуть простежити розвиток сценічної хореографії в Україні.

На сільському кладовищі, біля Хутора, у селі  Корлюгівка похований Іван Карпович.  Його могила  визнана культурною спадщиною національного значення. 

“Вересневі самоцвіти”

Вже не одне десятиліття, починаючи з 1970 року, Хутір щороку збирає поціновувачів театру на “Вересневі самоцвіти”. Захід відвідують не лише поціновувачі театрального дійства в Україні, але й із зарубіжжя. Масштаби дійства щороку зростають. 

Відтак, Хутір завжди чекає охочих відвідати музей, відпочити біля ставка та скуштувати джерельної води, побачити столітні дуби – свідки історії, які були висаджені знаменити в усьому світі українцями. 

....... . Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.