4 квітня 1911 року у місті Олександрія, що на Кіровоградщині, народився Семен Миколайович Волощук. Вже через півтора-два десятки років земляки зможуть пишатися молодим дослідником, що почне свою професійну діяльність у шахтах Кривого Рогу. Ще через кілька років про нього знатимуть не тільки в рідній Херсонській губернії. Талановитому вихідцю з невеликого українського містечка вдасться побудувати блискучу кар’єру керівника одного з найбільших у світі підприємств з видобутку урану. Більше на ikropyvnytskyi.com.
Від криворізької копальні до директорського крісла
«Волощуки – досить розповсюджене прізвище в шахтарській Олександрії, я сам знав кількох носіїв цього прізвища», – цитує слова дослідника Сергія Полуляха Tusovka kr.ua.
Проте, саме про Семена Волощука топонімічні комісії мовчали, не бажаючи акцентувати на сфері його діяльності. Усе, що стосувалося уранової галузі в часи Радянського Союзу було засекреченим. Відомо, що Семен Миколайович зростав в шахтарському середовищі. Можливо, саме цей фактор вплинув на вибір професії.
Знайомство з копальнями молодий чоловік почав у Кривому Розі. Відпрацювавши в шахті три роки, у 1930-му чоловік вступив до гірничого інституту в Дніпропетровську. Звідти був направлений на практику у вугільні басейни Донбасу. Про талант молодого дослідника швидко дізналися в Москві, тому Семена Миколайовича запросили для дослідження шахт Підмосков’я. І там наш земляк не сидів, склавши руки, хоч на той час вже користувався великим авторитетом. За розробку нових методів швидкісного проходу шахт Волощук був нагороджений Сталінською премією у 1950 році.
Ще через чотири роки чоловіка призначили начальником одного з управлінь Міністерства машинобудування в СРСР. Згодом стало відомо, що у ньому займалися розробкою та реалізацією ядерних програм. У 1961 році Семен Миколайович був призначений на посаду директора радянсько-німецького підприємства «Вісмут», що займалося розробками уранових технологій та поставками урану з країн Сходу. За статутом підприємства ним по черзі повинні були керувати представники кількох країн-акціонерів. Проте, Волощук виявився незамінним на стільки, що обіймав посаду директора протягом 24 років.
Легенда атомної галузі
В роки Другої світової війни Семен Миколайович займався розробками уранових та атомних технологій, досліджуючи території Болгарії та Чехословаччини, а пізніше – Східної Німеччини. Ще тоді ім’я нашого земляка увійшло в перелік плеяди західноєвропейських фізиків-атомників. За деякими даними, як повідомляє Сергій Полулях, Волощук керував радянськими науково-розвідувальними групами, які виявляли і досліджували промислові запаси урану по всій території Європи, зокрема на території НДР. Досліджували також уранові шахти на Кіровоградщині.
Легендарний дослідник з Кіровоградщини за часів свого життя користувався більшою популярністю в наукових і політичних колах країн заходу, аніж в рідній Херсонській губернії. Займаючи керівні посади, Семен Миколайович і сам часто спускався в шахти, іноді ризикуючи життям. Під його керівництвом була розроблена унікальна технологія гасіння шахтних пожеж і охолодження копалин, температура яких при добуванні часто була вищою 70 градусів. Потрібно зазначити, що аналогів придуманої Волощуком технології не існувало у жодній з країн світу. Не дивно, що на керівній посаді Семен Миколайович пропрацював аж до 1986 року. Під його керівництвом було добуто майже 180 тисяч тонн урану.
Ім’я легендарного дослідника та його заслуги перед вітчизняною наукою стали відомими на Кіровоградщині порівняно недавно. Інформація, що за часів існування Радянського Союзу була засекреченою, потрапила до українських вчених не відразу після розпаду СРСР. Проте тепер Семена Михайловича Волощука можна сміливо включати до плеяди видатних українських дослідників.
