Лікарі вже звикли до критики людей у свою сторону. На Кіровоградщині є виняток з правила, лікар Сергій Млавець з першого дня своєї роботи отримує щодня приємні слова від своїх пацієнтів й не тільки. Сергія знають й гарно відзиваються про нього співробітники поліції, за те, що у будь-який час дня й ночі він рятує життя травмованих під час ДТП на підзвітній території. Більше на ikropyvnytskyi.com.
Лікар – професія за покликанням
Сергій з літа 2015 року працює у Новомиргородському районі, лікує людей у Петроострівській та Коробчинській громадах.
Приїхав у район чоловік відразу після закінчення медичного університету за направленням. Спочатку думав, що буде працювали у Петроострові, але у Коробчиному пішов з життя лікар, тому місце основної роботи змінилося.
Відразу після приїзду молодого лікаря до села, головний лікар КЗ «ЦМПСД» Оксана Криворучко разом з сільським головою розв’язали проблему з житлом. Сергія посилили в орендований будинок людей, які на той час перебували за кордоном.
У своєму інтерв’ю dostyp.com.ua лікар розповів, що життя в селі його зовсім не лякає, бо виріс він у невеликому закарпатському селі. Далі вступив до Івано-Франківського медичного університету, пройшов інтернатуру в Кропивницькому. Ніякого стресу від переїзду з міста до села зовсім не відчув, навпаки був готовий до різних ситуацій.
Стосовно медичної реформи
Коли лікар почав працювати, точилась низка конфліктів стосовно медичної реформи. Сергій зізнався, що гострого переходу до сімейної медицини не відчув. Вся річ у тім, що сільські голови йдуть на зустріч й підтримують різні ініціативи. Наприклад, у Коробчинській лікарні зробили ремонт у кількох кімнатах, придбали нове обладнання. У Петроострові сільська рада заклала у бюджет кошти на ремонт амбулаторії, надавши гарну підтримку медикам.
Система почала активно реформуватися. Зі своїх спогадів Сергій розповідає, як на початку він як і всі інші лікарі плутався в тому, що він має право лікувати, а що – ні. Тоді лікарів розділили на 2 групи. Тривалий час було не зрозуміло, наприклад, хто має лікувати захворювання печінки, сімейний лікар, чи вузькопрофільний фахівець.
На думку Сергія, проблема не в реформі, і не в лікарях. Потрібно окремо сказати про ставлення людей до свого здоров’я. Спочатку лікар просить у чоловіка, я якого вже 8 років болить серце, обстежитися. Хворий відмахується, мовляв, якщо болить, то скоро перестане. Проходить час, і біль стає нестерпний. При обстеженні виявляється, що в нього серцева недостатність. Такі випадки на лікарському шляху не поодинокі.
То яким повинен бути лікар в селі?
На думку Сергія, щоб медики залишались працювати в селі, їм повинні давати достойну зарплату. В селі довго залишаться ті фахівці, які не мають великих амбіцій. Потрібно поєднувати високу кваліфікацію лікарів й відсутність прагнення значного кар’єрного росту.
В роботі лікарів завжди є певні нюанси, про які рідко говорять. У селі лікар повинен вміти все – при цьому у нього мало можливостей потрапити на якість корисні семінари, чи інші заходи, які сприяють підвищенню кваліфікації.
Сімейні лікарі в обласних центрах можуть потрапити на різні заходи. Але сільський лікар, до якого їдуть люди, й вимагають вилікувати все – навіть те, що у місті не хочуть лікувати, має дуже мало можливостей для професійного зростання. Для успішної роботи потрібно обмінюватися досвідом, використовувати нові медичні технології.
Сергій вважає свою роботу в селі дуже корисною для нього, як для лікаря. Тут він набирається досвіду. Кожна хвороба має особливості, кожен пацієнт індивідуальний, тому приходиться підлаштовуватися під кожного, й лікувати.
