27 Вересня 2022

Розваги кропивницької молоді в давнину: як віддихали наші предки

Related

Вадим Євтушенко – найкращий «джокер» європейського футболу 1980-х

Він неодноразово завойовував золоті медалі та кубки у двох...

Історія про те, як професор Голов’янко досліджував флору і фауну Кіровоградщини

Кіровоградська область – це мальовнича місцевість, де є велика...

Як Єлисаветградський вчений Борис Завадовський став відомий на весь світ? 

Завадовський Борис Михайлович уродженець Кіровоградщини, видатний вчений у галузі...

Історія про те, як кіровоградський вчений вперше застосував хлороформний наркоз

Виходець з Кіровоградщини вчений-медик Павло Парфенович Заблодський-Десятовський зробив великий...

Антон Задонцев – чоловік, якому люди завдячують хлібом

Кіровоградщина – це місце, широких ланів, родючого чорнозему і...

Share

Ще століття тому наші бабусі, дідусі проводили гарно свій вільний час. У них була велика кількість розваг серед яких: танці, вечорниці, музики. Більш детально як віддихала молодь на Кіровоградщині читайте у нашому матеріалі на сайті ikropyvnytskyi.com.

Вечорниці: правила, підготовка хати

Найулюбленішою розвагою тогочасної молоді були вечорниці. Традиційно їх розпочинали на церковне свято Покрову, коли роботи на городі були закінчені, ночі ставали довшими, і було багато часу для гулянь.

Для проведення вечорниць вибирали великий будинок літньої жінки, вдови. У неї обов’язково питали дозволу. Дівчата домовлялися з господинею проводити в її оселі вечорниці в замін на їх допомогу по дому. 

Роль вечорничної виконувала власниця будинку. В її обов’язки входило слідкувати за молоддю, щоб все проходило культурно.

У великих селах вечорниці проводилися одночасно на різних кутах у кількох хатах.  Вечорниці ділилися по віку, окремо сходилася молодь 17-18 років, і окремо діти до 16 років.

Рідні брати та сестри старалися ходити на різні вечорниці. В одній хаті збиралася велика компанія 20 дівчат та 25 хлопців. Традиційно дівчата ходили тільки до однієї громади, на інші не ходили, а от хлопці робили все навпаки. Вони шукали собі кращих наречених, тому частенько ходили по інших хатах в пошуку своєї коханої.

Дуже цікаво, що хлопці ходили до інших сіл на вечорниці, і вони повинні були домовитися з місцевими парубками, бо інакше, ті могли дати прочухана за своїх дівчат.

Прибиранням, підготовкою хати до гулянь займалися виключно дівчата. Вони ж дбали також про дрова, освітлення, готування їжі, бо вечорниці не проходили без смачної їжі.

В Кіровоградській області вечорниці були різноманітними. Розрізняли: святкові, буденні. Такі зібрання були справжньою школою для молодої дівчини: тут вона вчилася шити, готувати смачні страви та пізнавала мудрості від досвідченої матері. Всю роботу дівчата виконували старанно.

Хлопці на вечорницях також могли працювати, але то була велика рідкість, тільки коли їх просила старша жінка в якої проводилися гуляння. Їм доручалася чоловіча робота, наприклад, полагодити упряж, напоїти худобу. Але найчастіше хлопці тільки те й робили, що залицялися до дівчат.

Буденні вечорниці

На буденних вечорницях дівчата демонстрували майбутнім кавалерам, які вони гарні господарочки. Займалися пряжею, вишивкою. Крім того, не бракувало їм і цікавих розваг, де співали пісень, розповідали страшні історії.

Хлопці завжди спізнювалися на вечорниці (набивали собі ціну) їм подобалося, щоб дівчата їх чекали і трішки злилися. Вони завжди брали з собою саморобні інструменти: сопілки, мандоліни, тим самим демонструючи дівчатам свою хазяйновитість.

Інколи молодь сідала грати в карти у дурня, козиря. Веселилися, співали, танцювали до опівночі – потім більша частина компанії розходилася кожен в свою домівку, а дехто переважно пари, залишалися ночувати в будівлі.

Святкові вечорниці

Тут молодь також відпочивала та розважалася. Гуляння не проходили без музик. Музикантами були старші люди, які вміли добре грати на різних музичних інструментах. На святкові вечорниці заведено було одягати святковий одяг, готувалися смачні страви в залежності від свята.

Особливість святкових вечорниць була в тому, що всі дівчата повинні були скластися продуктами, які приносили з дому, хлопці – грошима. На ці кошти купували напої, платили музикантам. Під кінець гулянь всі сідали вечеряти і розходилися.

Особливо цікавими були вечорниці на церковне свято Андрія(13 грудня). В цей вечір хлопці і дівчата ворожили. Тоді говорили, що на Андрія кожна дівчина може побачити свого судженого.

Де зараз можна побачити кропивницькі вечорниці?

Зараз побачити традиційні гуляння наших бабусь і дідусів можна у Кропивницькій бібліотеці юнацтва імені Євгена Маланюка. Тут кожного року 13 грудня(на свято Андрія) влаштовують вечорниці.

Для проведення заходу підготовляють спеціальну фотозону у вигляді української світлиці. В ній є: піч з гарбузами, глечики, снопи соломи. В програму входять виступи творчих колективів міста.

На сучасних вечорницях в бібліотеці гостей частують смачними варениками, солодощами, проводяться конкурси. Такі вечорниці тривають не більше 3-х годин.

.,.,.,.