Нінель Бокій – відомий історик, археолог та дослідниця, яка приїхала на Кіровоградщину і зробила сотні важливих відкриттів. Серед них варто відзначити: скіфські, сарматські, кіммерійські поховання. Крім того, подомляє сайт ikropyvnytskyi.com, жінка приймала активну участь у розкопках Мельгунівського кургану (одного з найстаріших могил скіфів).
Дитинство та молодість Нінель
Народилася жінка 20 червня 1937 року у селищі Новомиколаївка Запорізької області. Мати дівчинки працювала вчителькою у місцевій школі, тато-в органах самоврядування.
Через роботу батька сім’я мандрувала по різних містах України. Так дівчинка почала ходити в школу у місті Рожище Волинської області, а закінчила навчання у місті Костопіль на Рівненщині.
У 1953 році поступила у Київський національний університет ім. Шевченка на історичний факультет. Через 5 років закінчила його та отримала диплом. Одразу після навчання пішла працювати науковим співробітником у Київський державний заповідник «Софійський музей» стала лаборантом в археологічних експедиціях Інституту археології.
Переїзд на Кіровоградщину
Ще за років навчання в університеті Нінель познайомилася з київським археологом Олексієм Треножкіним. Саме він вплинув на вибір наукових інтересів дівчини, а конкретно – скіфської теми. Треножкін запропонував Нінель поїхати до Кіровоградської області і приєднатися до розкопок.
У 1964 році Бокій бере участь у розкопках скіфського поховання поблизу села Медерове Кіровоградської області. Знайдений курган виявився пограбованим ще в давнину, але дослідникам вдалося знайти гранітну плиту з висіченим зображенням скіфського воїна, рештки обгорілого склепу, кістяк коня. Такі знахідки настільки вразили Нінель, що вона вирішила назавжди переїхати на Кіровоградщину та пов’язати життя з цим краєм.
Чим відома Нінель Бокій в археології?
Ім’я Нінель відоме в археології і в цьому криється один секрет. Основним джерелом її досліджень була Кіровоградщина. Здавалося, що це невеликий регіон, але він розміщений в неабиякому місці, там, де перетинається степ та лісостеп з Північним Причорноморям, а це значить, що місцевість дуже важко досліджувати. Жінка не побоялася труднощів і довела всім, що може справитися.
Друга причина її відомого імені в археології – це те, що жінка дуже прискіпливо, уважно вивчала джерела.
Дослідження Бокій поховання угрів у Суботцях
У 1985 році місцеві мешканці села Суботці займалися викопуванням ям під силос і випадково потрапили на поховання угрів. Дізнавшись про це, Бокій разом із студентами поїхала досліджувати місце та відкрила ще 2 поховання.
Як виявилося, це були стародавні угри, які переселилися сюди з Поволжя. Під час переселення територією плем’я угрів залишило на Кіровоградщині кілька поховань.
Окрім поховань дослідники на чолі з Нінель Бокій знайшли багато артефактів: портупею із срібними бляхами, вершники.
Дослідження могильника
У 1976-1990 році Бокій займала посаду керівника археологічної експедиції, яка проводила розкопки Скіфського безкурганного могильника у Світловодську. На цей могильник потрапили випадково, як раз під час прокладання водогону «Дніпро-Кіровоград». Робітники рили траншею і зруйнували кілька поховань. Вчена разом зі студентами працювали на цьому місці, після цього інциденту їм вдалося виявити понад 200 поховань.
Почесна краєзнавча премія
У 1999 році Н.Бокій присудили обласну краєзнавчу премію ім. Володимира Ястребова. Відомий археолог змогла дослідити багато пам’яток Центральної України. Бокій має багато учнів, які продовжують її справу.