Мозес Гомберг – один з найвидатніших вчених хіміків у світі. За життя він був членом Національної академії наук США, президентом Американського хімічного товариства, доктором філософії та права, професором хімії університету Мічигану. Більше на ikropyvnytskyi.com.
В пошуках кращого життя
Мозес народився в Єлисаветграді в лютому 1866 року у родині місцевого купця Гершка. Жила сім’я в будинку Телегіна. Мозес був не єдиною дитиною в родині крім нього було ще 3 дітей. На жаль всі вони померли в дитинстві. Живим залишився лише Мозес.
Попри те, що родина Гомберга була заможною, дитинство видалося не легким. Про це свідчить те, що в дорослому віці чоловік рідко згадував свої дитячі роки. Навіть найближчі друзі не знали нічого про його життя. Відомо лише тільки те, що за час, коли родина проживала в нашому місті, Мозес навчався у Миколаївській гімназії в Єлисаветграді.
У 1884 році сталася подія, яка змінила життя Гомбергів. Його батька звинуватили у підпільній політичній діяльності. Щоб уникнути арешту, він з сином та дружиною виїхав до США, жертвуючи при цьому всім майном.
В пошуках кращого життя родина обрала Чикаго. В новій країні емігрантам видалося не солодко, грошей та їжі не було, крім того, вони не могли розмовляти англійською мовою. Тому Мозес та його батько виконували фізично тяжку роботу, за яку платили копійки.
Білі та чорні сторінки життя
Тяжко працюючи Мозес почав вивчати англійську мову й готуватися до здачі іспитів, щоб вступити на навчання. У 1886 році його прийняли до Мічиганського університету. У 1890 році Мозес здобув професію бакалавра з хімії. Через 2 роки отримав звання магістра та доктора філософії.
У 1893 році досконально вивчивши англійську мову, Мозес отримує посаду викладача вищої школи у Мічигані. Через рік під керівництвом професора Прескотта захищає свою першу докторську дисертацію на тему: «Реакції кофеїну».
У 1896 році Гомберг покидає Мічиган та переїжджає до Мюнхена. Там продовжує працювати над дослідницькими роботами. До речі ті роботи чітко показують гарний розум та глибокі знання молодого вченого.
У 1925 році Мозес знову повертається до Мічигану. Тоді його запросили очолити кафедру хімії в тому університеті, де він колись навчався. Чоловік погодився з однією умовою, що його керівництво буде тимчасовим. Та доля розпорядилася сама, й Гомберг пропрацював в університеті все своє життя.
Він був чуйним, уважним до своїх студентів. Завжди цікавився справами кожного учня. Лабораторія в якій працювали студенти, приєднувалась до приватної лабораторії вченого. Щоранку професор приходив о 6:30 до лабораторії, одягав білосніжний халат і відразу прямував до студентів. Був дуже вимогливим до себе, вимагав від інших чіткості дій, точності, не любив запізнень.
Вчений дуже багато читав, очікував від інших того самого. Коли обговорював зі своїми учнями певні дослідження, радив читати статті, і що саме цікаве, Мозес майже завжди міг сказати ім’я автора та точний рік, коли надрукували статтю. Його пам’ять була феноменальна.
Професор дуже старанно працював над підготовкою й викладанням лекцій, залишав залу виснажений. Студентам Мозес запам’ятався тим, що в нього були особливі методи викладення матеріалу. Кандидатські роботи він примушував читати вголос, бо вважав, що тільки так можна зрозуміти думку та значення роботи.
Всі 99 робіт вченого присвячені хімії вільних радикалів, власне засновником яких він став. Гомберг перший, хто зміг створити вдалий антифриз для автомобілів. Вчений був членом багатьох товариств. Його досягнення були відзначені безліччю нагород.
Помер Мозес Гомберг 12 лютого 1947 року.
