29 Березня 2024

Історія герба Кропивницького: про що говорять геральдисти?

Related

Олег Дорощук – стрибун у висоту з Кропивницького

Ім’я Олега Дорощука для легкоатлетичної спільноти м. Кропивницького –...

Віктор Фесечко – боксер і спортивний суддя з Кропивницького 

Ім’я Віктора Фесечка стало відоме у спортивному світі після...

Бозорбой Матякубов – талановитий боксер з Кропивницького

Ім’я боксера Борзобоя Матякубова у Кропивницькому стало відомо не...

Все, що потрібно знати про зарядні пускові пристрої

Автомобілісти часто стикаються з проблемою акумулятора, що сів, через...

Як вибрати кольорові олівці: грифель, корпус, пенал та інші особливості

Щоліта батьки школярів займаються підготовкою дитини до школи. Належить...

Share

Герб для міста є таким же важливим, які паспорт для кожного громадянина. Здебільшого на гербах зображуються символи краю, а також передається вся його історична спадщина. З приводу герба Кіровоградщині завжди точилися багато спорів серед геральдистів, адже на ньому присутні досить суперечливі елементи. В цій статті на сайті ikropyvnytskyi ми спробуємо знайти об’єктивне історичне пояснення, чому саме такий герб нині має Кропивницький та Кіровоградська область.

З далекої історії Кіровоградщини

Згідно з історичними фактами перші відомі символи поселення, які були розміщені в Центральній Україні, датуються ще ХІV століттям. У зв’язку з підтвердження королем Речі Посполитої Магдебурзького права міста Крилова, останнє отримало свій власний герб. Це містечко часто ставало ареною воєнних дій, тому на його долю припали тяжкі часи. Відомий краєзнавець Журавський у своїй книзі, яка має назву “Власівка 450”, опублікував зображення герба козацького містечка датоване 1682 роком. Частина геральдистів схильна вважати, що це була печатка.

Нині територія Крилова вже затоплена Кременчуцьким штучним водосховищем. Розташована вона біля Світловодська і до неї входить селище Власівка. 

Перший проєкт герба

Історичні відомості про перший символ населеного пункту, який в подальшому став Кропивницьким, тісно пов’язані з такої історичною постаттю, як Єлизавета ІІ. Правда, якщо бути більш точним, проект герба більше стосувався саме заснування Фортеці святої Єлизавети.

Правлячий сенат в травні 1652 року звернувся до Геральдмейстерської контори та доручив їй скласти герб видатного укріплення. Профільна установа надіслала лист, який був підписаний колезьким радником Василем Адодуровим та Михайлом Преклонським. Проєкт передбачав герб, на якому у лазуровому полі були розміщені золоті вензелі, зображуючі ім’я Єлизавети. Увінчати герб буде мала золота імперська корона в середині щита. Щоб герб відрізнявся від інших, на базі щита будуть складені іменні срібні шаблі з золотими руків’ями. Цей герб не був затверджений, але попри це з ним була виготовлена печатка на вимогу коменданта фортеці та бригадира Олексія Глібова. На цій печатці герб був доповнений написом “ПЕЧАТЬ КРѢПОСТИ СВЯТЫЯ ЕЛИСАВЕТЫ”.

Фортеця святої Єлизавети була побудована на південній межі Нової Сербії, а указ про її створення підписаний Імператрицею в 1752 році. Затвердили проект будівлі 30 липня 1852 року. Задля створення ефективної оборонної лінії з трьох потужних укріплень, якими були Архангельська фортеця та Мішуриноріжська, було обрано саме таке місце розташування, яке було рівновіддалене від двох попередніх фортець. Територію між трьома укріпленнями надійно захищали новосербські шанці та багаточисельні козацькі форпости.

У 1755 році Геральдейместерська контора отримала листа, в якому її було зобов’язано розробити для канцелярських потреб поселення фортеці відповідний герб. Варто зазначити, що в ті часи наявність герба було одним із підтверджень міського статусу будь-якого населеного пункту, тобто фортечне поселення отримало міський статус вже під час побудови фортеці.

Фортеця мала форму шестикутника, яку утворювали земляні вали. Оточували укріплення сухі рови, а вздовж периметру останніх проходила фортечна дорога, яка була перекрита шістьома гласисами. Для оборони річки Інгул, поблизу фортеці був розташований шанець святого Георгія. Задля того, щоб у випадку захоплення шанців вони були повністю некорисні з військової точки зору, їхній тил при будівництві залишався незахищеним з боку фортеці Єлизавети.

Фортеця має троє воріт, кожні з яких облаштовані кардигардіями та сторожовим вежами. 

Після того, як Російська імперія у ХІХ столітті змілітаризувала край аракчеєвськими  поселеннями, а також регулярними частинами, символами частин земель стали двоголовий орел, зокрема, імперська символіка з’явилась на гербах Новогеоргіївська, Новомиргорода, Єлисаветграда, а також Бобринця та Олександрії. Російські військові поселення отримали в якості герба зображення Фортеці святої Єлизавети з золотим вензелем. Це був головний символ експансії сім’ї Романових, яку вони здійснювали на території українських земель. Нині можна знайти в деяких музеях міста фотокопії двоголових орлів на гербах дорадянських населених пунктів. Цей герб використовувався до 1919 року, після чого його змінила не менш експансійна  радянська емблема.

Герб Кіровограду

4 січня 1969 року Кіровоградська міська рада депутатів трудящих прийняли рішення, яким присвоєно звання почесний громадянин міста маршалу Івану Конєву та генералу армії Олексію Жадова, які визволяли обласний центр під час Другої світової війни від німецько-фашистських окупантів. При розгляді питань з порядку денного голова міськвиконкому Б.Катеринчук запропонував познайомитися з проєктом герба, який був розроблений архітектором Л.Растригіним. Згідно з ним символом Кіровограду було обрано гармату з кількома ядрами. Також на ньому була зображена шестерня, яка додавала особливу вагомість сектору машинобудівної промисловості для регіону. Золотий колос, який був також доданий на герб, мав підкреслювати важливість для Кіровоградщини напрямку промисловості з переробки сільськогосподарської сировини та промисловості.

В порівнянні з радянським гербом Кіровоградщини новий був позбавлений імперських символів Росії. Зокрема, з нього були видалені натяки на імператрицю Єлизавету та вензель доньки Петра Першого. На той час рада депутатів складалася з 312 членів, які одноголосно прийняли рішення про затвердження нового проєкту герба. Звісно, досить швидко він з’явився усюди, де тільки можна. Наприклад, ним був прикрашений знак Почесного громадянина міста Кіровограда, міськради та ін. Найпопулярніша обласна газета “Кіровоградська правда” також використала герб для своєї головної сторінки, адже вона на той час була одним з інструментів висвітлення діяльності державних органів.

Герб Кропивницького

28 лютого 1996 року у приміщенні Кропивницької міської ради розглядався ряд питань, серед яких тринадцяте було присвячене гербу Кропивницького. Проєкт передбачав затвердження символу міста з фігурою, що схематично зображувала план фортеці святої Єлизавети. Розробники герба в пояснювальній записці вказали, що ця фігура, як і кольори з атрибуту, були перенесені з герба 1845 року. Проте, було порушено історичну автентичність, оскільки на відміну від зразка 1845 року вензель Єлизавети Петрівна “ЕП” було заміна на зовсім інший, який до цього ніде не використовувався – “СвЄ” (Свята Єлизавета).

Актуальність питання зміни герба

Затверджений в 1996 році герб Кіровограда використовується і зараз,  що викликає у багатьох жителів Кропивницького та Кіровоградської області доволі багато питань пов’язаних з розпочатою владою декомунізацією та зміною всього, що стосується зв’язків з імперською Росією. Події, які відбувалися в Україні з 2014 року, привели до того, що наприкінці минулого року у Кропивницькій міський раді було створено робочу групу для розробки нового атрибуту міста. До його складу увійшли представники депутатських фракцій районної ради, районних державних адміністрацій та громад. Важливе місце будуть займати спеціалісти обласного відділення українського геральдичного товариства.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.