Віктор Френчко — український скульптор, творчість якого стала важливою частиною культурного й історичного простору Кропивницького та Кіровоградщини. Протягом понад 45 років він створював пам’ятники, меморіальні дошки та інші скульптурні роботи, присвячені видатним землякам, знаковим подіям і козацькому минулому краю. Його мистецтво допомагає зберігати історичну пам’ять і формує впізнаваний образ міста. У цій статті на ikropyvnytskyi.com розповідаємо про життєвий і творчий шлях Віктора Френчка, його найвідоміші роботи та внесок у культурну спадщину Кропивницького.
Творчий шлях Віктора Френчка на Кіровоградщині: виставки, стиль та мистецькі премії
Віктор Френчко народився у 1949 році, а з 1973-го його життя та творчість були пов’язані з Кіровоградщиною. Саме тут минула значна частина його професійного шляху, сформувався авторський почерк і з’явилися роботи, які принесли митцеві визнання далеко за межами області.
Як член Національної спілки художників України, Френчко брав активну участь в обласних і всеукраїнських мистецьких виставках. Його творчість привертала увагу колег і мистецтвознавців, а професійні здобутки відзначали на регіональному рівні.

Серед нагород митця — обласні премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна, премія імені Володимира Яновського та міська премія імені Бориса Вінтенка.
У роботах Френчка відчувалося особливе розуміння форми й пластики. Його художню манеру вирізняли виразність композицій, емоційна насиченість і водночас прагнення до гармонії. Незалежно від теми, митець шукав у зображуваному не лише зовнішню красу, а й внутрішню правду. З роками його професійний досвід зростав, проте бажання експериментувати та працювати не зникало.
Своє ставлення до мистецтва і творчого процесу Віктор Френчко сформулював в одному з інтерв’ю словами, які фактично стали його життєвим кредо:
«Хочеться не підсумовувати зроблене, а творити. Втрата історичної пам’яті – це втрата поступу вперед. Треба зуміти у дзеркалі минулого побачити майбутнє».
У цих словах простежується не лише особисте розуміння творчості, а й переконання в тому, що мистецтво не може існувати поза історією та культурною пам’яттю. Для художника минуле було не завершеною сторінкою, а джерелом образів, сенсів і натхнення для нових робіт.
Пам’ятники та меморіальні дошки Віктора Френчка в Кропивницькому й області
Для Віктора Френчка скульптура була не лише способом художнього самовираження, а й можливістю зберегти історію рідного краю. У своїх роботах він звертався до біографій видатних людей, важливих історичних подій і постатей, чиї імена могли б загубитися з часом. Так з’являлися пам’ятники, меморіальні дошки, стели, медалі та пам’ятні знаки, які стали частиною культурного простору Кропивницького й інших населених пунктів області.
Серед його відомих скульптурних робіт — погруддя академіка Костянтина Скрябіна в Новомиргороді та стела на честь Надії Тобілевич-Тарковської, встановлена на Хуторі Надія.

Окрему сторінку історії увічнює композиція, присвячена льотчику Петру Вересоцькому. Він зумів вирватися з фашистського полону, скориставшись німецьким літаком. Ця незвичайна історія стала основою для меморіальної роботи скульптора.
У Кропивницькому можна побачити й інші твори Френчка — пам’ятники захисникам правопорядку та чорнобильцям. До його доробку належить також барельєф з написом «Єлисаветград 1754. Кіровоград 2005», який зберігається у музейних фондах України.
Важливу частину творчості митця становлять меморіальні дошки. Вони нагадують про людей, які залишили помітний слід у культурному, науковому та громадському житті краю. Серед увічнених ним імен — поет Арсеній Тарковський, композитор Юлій Мейтус, письменник Микола Смоленчук, художник Володимир Дейнекін, піаніст і педагог Генріх Нейгауз, Ганна Дмитрян, Семен Сорока, письменник Юрій Олеша та Петро Кизименко.
Окремий напрям меморіальної роботи Френчка пов’язаний зі збереженням пам’яті про трагічні сторінки історії. Однією з таких пам’ятних подій стало відкриття в Кропивницькому меморіальної дошки Семену Сороці — зв’язківцю Української повстанської армії та почесному громадянину міста.

Через свої роботи скульптор фактично створював своєрідний літопис міста й області. Його пам’ятники та меморіальні дошки не просто позначають місця, пов’язані з відомими людьми. Вони повертають імена в міський простір, допомагають наступним поколінням дізнаватися про минуле та підтримують зв’язок між історією і сучасністю.
Спільні проєкти з Аркадієм Мацієвським та історико-краєзнавчі пам’ятники
Значна частина успіху історичних проєктів Віктора Френчка полягала у тісній синергії з місцевими краєзнавцями, істориками та дослідниками. Скульптор ніколи не створював образи наосліп — він ретельно вивчав архівні документи та краєзнавчі розвідки.
Яскравим прикладом такої співпраці став творчий тандем з іншим відомим митцем Аркадієм Мацієвським. Разом вони створили низку знакових об’єктів:
- Пам’ятник-стела червонозорівцям — працівникам заводу «Червона зірка», загиблим у роки Другої світової війни (перша спільна робота в тодішньому Кіровограді).
- Пам’ятник козаку — захиснику Вітчизни (козаку Сірку) у селі Торговиці Новоархангельського району.
- Спільна скульптурна композиція «Юнак та дівчина», яка нині прикрашає стаціонарну експозицію Кіровоградського обласного художнього музею.

Також на початку 2000-х років завдяки краєзнавчим дослідженням, які надав колега-дослідник, Френчко зміг створити виразний пам’ятник козацькому отаману Головку — засновнику села Головківка Олександрійського району. Такий підхід гарантував історичну вірогідність та глибокий психологічний портрет кожного персонажа.
Каталог «Мовою пластики» та співпраця з музеєм Олександра Осмьоркіна
Творчість Віктора Френчка була тісно пов’язана не лише з художнім середовищем Кропивницького, а і з місцевими музейними установами. Особливе місце в його професійному житті посідав художньо-меморіальний музей О. О. Осмьоркіна. Співпраця з музеєм допомогла популяризувати роботи скульптора та задокументувати його творчий шлях.

Однією з найпомітніших подій стала культурно-мистецька акція до Дня художника, організована у 2016 році безпосередньо в майстерні Френчка. Замість традиційної виставкової зали гості потрапили до простору, де народжувалися скульптури, зберігалися ескізи та тривала щоденна робота митця.
Головним результатом зустрічі стала презентація видання «Мовою пластики. Віктор Френчко про життя і мистецтво». Каталог підготував музей О. О. Осмьоркіна в межах серії «В майстерні художника». До нього увійшли матеріали, що дозволяють ближче познайомитися з особистістю скульптора, його поглядами та мистецьким доробком. Видання стало важливим документальним джерелом для дослідників творчості Френчка й усіх, хто цікавиться образотворчим мистецтвом Кіровоградщини.
Тема національно-визвольної боротьби та збереження спадщини Віктора Френчка в музеях
В останні роки життя Віктор Френчко дедалі частіше звертався до теми національно-визвольної боротьби українського народу. У його творчості важливе місце посіли образи козаків, учасників Визвольних змагань і воїнів Української повстанської армії. Через скульптуру митець прагнув увічнити тих, хто боровся за незалежність України, та зберегти пам’ять про непрості сторінки її історії.
У серпні 2024 року, до 75-річчя від дня народження скульптора, у Музеї мистецтв у Кропивницькому презентували книгу «Портрет скульптора». Видання об’єднало публікації журналістів і мистецтвознавців, а також документальні світлини з родинного архіву митця.
Одночасно з презентацією книги в музеї відкрили масштабну виставку, на якій представили понад 30 експонатів. Серед них — картина «Портрет скульптора Віктора Френчка», створена художником-земляком Анатолієм Шаповаловим, проєкти пам’ятників молодому Тарасові Шевченку та Володимиру Винниченку, а також серія робіт, присвячена трагедії Голодомору в Україні.

Сьогодні твори Віктора Френчка зберігаються у фондах Кіровоградського обласного художнього музею, художньо-меморіального музею О. О. Осмьоркіна та приватних колекціях в Україні й за кордоном. Вони засвідчують творчий масштаб митця, який значну частину свого життя присвятив мистецтву та рідному краю.
Спадщина Френчка — це більше, ніж сукупність скульптур і пам’ятних знаків. Його роботи утворюють своєрідний кам’яний і бронзовий літопис Єлисаветграда — Кіровоградщини. Увічнені в них постаті та події допомагають наступним поколінням відкривати власну історію, пам’ятати про видатних земляків і зберігати зв’язок із минулим.