Як підтримати здоров’я щитоподібної залози: Симптоми проблем та профілактика

Щитоподібна залоза – маленький орган у формі метелика, розташований біля основи шиї, але її вплив на наше здоров’я – величезний. Вона виробляє гормони, що регулюють метаболізм, енергію, температуру тіла, серцебиття та багато інших життєво важливих процесів. Коли робота щитоподібної залози порушується, це може призвести до широкого спектра проблем зі здоров’ям, від постійної втоми та набору ваги до серйозних серцево-судинних ускладнень та змін настрою. На жаль, багато людей не підозрюють про наявність проблем із щитовидкою, списуючи симптоми на стрес чи втому. Розуміння важливості цього органу та знання про можливі симптоми й профілактику є ключовими для підтримки загального добробуту. Про важливість дбати про своє здоров’я та як це робити правильно читайте далі на ikropyvnytskyi.com.

У цій статті ми детально розглянемо, як функціонує щитоподібна залоза, які проблеми можуть виникнути, як їх розпізнати за симптомами та, найголовніше, як підтримувати здоров’я цього важливого органу за допомогою правильного харчування, способу життя та своєчасних обстежень.

Що таке щитоподібна залоза та її основні функції?

Щитоподібна залоза (або щитовидка) – це ендокринна залоза, розташована в передній частині шиї, нижче гортані (адамового яблука). Вона складається з двох часток, з’єднаних перешийком, нагадуючи за формою метелика. Її головне завдання – вироблення, зберігання та вивільнення в кров двох основних гормонів: тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3). Ці гормони містять йод і відіграють критичну роль у регуляції багатьох процесів в організмі:

• Метаболізм: Гормони щитовидки контролюють швидкість, з якою організм використовує енергію (основний обмін речовин). Вони впливають на перетворення їжі в енергію, регулюють рівень холестерину та розщеплення жирів.
• Ріст та розвиток: Особливо важливі для нормального росту та розвитку мозку у плода та в дитячому віці.
• Температура тіла: Допомагають підтримувати стабільну температуру тіла.
• Робота серця: Впливають на частоту серцевих скорочень та силу серцевого м’яза.
• Функція м’язів: Необхідні для нормальної роботи м’язів.
• Нервова система: Впливають на настрій, концентрацію уваги та загальний психічний стан.
• Травлення: Регулюють швидкість руху їжі через травний тракт.
• Репродуктивна система: Впливають на менструальний цикл у жінок та фертильність.

Роботу щитоподібної залози контролює гіпофіз (залоза в мозку) за допомогою тиреотропного гормону (ТТГ). Якщо рівень Т3 і Т4 в крові знижується, гіпофіз виділяє більше ТТГ, стимулюючи щитовидку до вироблення гормонів. Якщо ж рівень Т3 і Т4 занадто високий, вироблення ТТГ знижується.

Поширені захворювання щитоподібної залози

Порушення функції щитоподібної залози можуть проявлятися у вигляді недостатнього (гіпотиреоз) або надмірного (гіпертиреоз) вироблення гормонів, а також структурних змін (збільшення залози, утворення вузлів).

Гіпотиреоз (знижена функція)

Це стан, при якому щитоподібна залоза не виробляє достатньої кількості гормонів Т3 і Т4. В результаті метаболізм сповільнюється. Це найпоширеніше захворювання щитовидки. Найчастішою причиною гіпотиреозу в світі є дефіцит йоду, а в регіонах з достатнім споживанням йоду – аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото), коли імунна система атакує власну залозу.

Гіпертиреоз (підвищена функція)

При гіпертиреозі щитоподібна залоза виробляє надмірну кількість гормонів. Це прискорює метаболізм та багато інших процесів в організмі. Найчастішою причиною є дифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса або Базедова хвороба) – аутоімунне захворювання, при якому антитіла стимулюють щитовидку до надмірного вироблення гормонів. Інші причини включають вузловий токсичний зоб та тиреоїдити.

Зоб

Зоб – це будь-яке збільшення щитоподібної залози. Він може бути дифузним (рівномірне збільшення всієї залози) або вузловим (утворення одного чи кількох вузлів). Зоб може супроводжуватися як нормальною, так і зниженою або підвищеною функцією залози. Частою причиною є дефіцит йоду.

Вузли щитоподібної залози

Це утворення (щільні ділянки або кісти) в тканині щитоподібної залози. Більшість вузлів є доброякісними і не викликають симптомів, але деякі можуть виробляти надлишок гормонів (токсичні вузли) або, в рідкісних випадках (близько 5%), бути злоякісними (рак).

Тиреоїдит

Це запалення щитоподібної залози. Існує кілька типів тиреоїдиту, включаючи аутоімунний тиреоїдит Хашимото (призводить до гіпотиреозу), підгострий тиреоїдит (часто вірусного походження, може викликати тимчасовий гіпертиреоз, а потім гіпотиреоз), післяпологовий тиреоїдит та інші.

Рак щитоподібної залози

Хоча вузли щитовидки є поширеними, рак зустрічається відносно рідко. Більшість типів раку щитоподібної залози (папілярний, фолікулярний) добре піддаються лікуванню, особливо при ранньому виявленні.

Симптоми проблем зі щитоподібною залозою

Симптоми захворювань щитовидки часто є неспецифічними і можуть розвиватися повільно, тому їх легко сплутати з іншими станами або просто ігнорувати. Важливо знати основні ознаки, які можуть вказувати на гіпотиреоз або гіпертиреоз.

Симптоми гіпотиреозу (недостатньо гормонів):

• Втома та слабкість: Постійне відчуття втоми, нестача енергії, сонливість.
• Збільшення ваги: Незрозумілий набір ваги або труднощі зі схудненням, незважаючи на дієту та фізичні навантаження.
• Непереносимість холоду: Підвищена чутливість до низьких температур, постійне відчуття холоду.
• Сухість шкіри та волосся: Шкіра стає сухою, грубою, волосся – ламким, тьмяним, може посилено випадати. Нігті також стають ламкими.
• Закрепи: Сповільнення роботи кишківника.
• Біль у м’язах та суглобах: М’язова слабкість, біль, скутість.
• Порушення менструального циклу: Рясні або нерегулярні менструації у жінок.
• Депресія та зміни настрою: Пригнічений настрій, апатія, труднощі з концентрацією уваги, погіршення пам’яті (“мозковий туман”).
• Набряки: Особливо на обличчі, руках та ногах.
• Охриплість голосу.
• Уповільнене серцебиття (брадикардія).
• Підвищення рівня холестерину.

Симптоми гіпертиреозу (надлишок гормонів):

• Втрата ваги: Незрозуміле схуднення, незважаючи на підвищений апетит.
• Прискорене серцебиття (тахікардія): Відчуття сильного або нерегулярного серцебиття.
• Нервозність, тривожність, дратівливість: Підвищена емоційна збудливість. Важливо знати, як впоратися з тривожністю та стресом на роботі, адже хронічний стрес може погіршувати стан.
• Тремор (тремтіння): Особливо помітне тремтіння рук.
• Підвищена пітливість та непереносимість спеки: Відчуття жару, надмірне потовиділення.
• Зміни в роботі кишечника: Частіші випорожнення, іноді діарея.
• Втома та м’язова слабкість: Незважаючи на загальну “збудженість”, може відчуватися слабкість, особливо в м’язах стегон та плечей.
• Порушення сну: Безсоння, труднощі із засинанням.
• Витончення шкіри та ламкість волосся.
• Порушення менструального циклу: Мізерні або нерегулярні менструації у жінок.
• Зміни очей (при хворобі Грейвса): Витрішкуватість (екзофтальм), подвоєння в очах, набряк повік, почервоніння, відчуття піску в очах.
• Збільшення щитоподібної залози (зоб).

Важливо! Наявність одного або кількох із цих симптомів не обов’язково означає наявність захворювання щитоподібної залози, але є приводом звернутися до лікаря для обстеження.

Фактори ризику розвитку захворювань щитоподібної залози

• Стать: Жінки хворіють на захворювання щитовидки значно частіше за чоловіків (приблизно в 5-8 разів).
• Вік: Ризик зростає з віком, особливо після 50-60 років.
• Спадковість: Наявність захворювань щитовидки у близьких родичів.
• Аутоімунні захворювання: Люди з іншими аутоімунними захворюваннями (цукровий діабет 1 типу, ревматоїдний артрит, вітиліго, перніціозна анемія) мають вищий ризик розвитку аутоімунного тиреоїдиту або хвороби Грейвса.
• Дефіцит або надлишок йоду: Як недостатнє, так і надмірне споживання йоду може призвести до проблем.
• Вагітність та післяпологовий період: Гормональні зміни під час вагітності можуть спровокувати або загострити проблеми зі щитовидкою.
• Опромінення: Опромінення ділянки шиї (наприклад, при лікуванні раку) або вплив радіації.
• Деякі ліки: Наприклад, препарати літію, аміодарон, інтерферон.
• Куріння: Тютюновий дим містить речовини, що можуть негативно впливати на функцію щитоподібної залози.
• Сильний або хронічний стрес: Може впливати на імунну систему та гормональний баланс.

Діагностика проблем зі щитоподібною залозою

Якщо ви підозрюєте у себе проблеми зі щитовидкою, необхідно звернутися до лікаря (сімейного лікаря або ендокринолога). Діагностика зазвичай включає:

1. Збір анамнезу та огляд: Лікар розпитає про симптоми, сімейну історію хвороб, прийом ліків. Проведе пальпацію (промацування) шиї для оцінки розміру, форми та консистенції щитоподібної залози, наявності вузлів.
2. Аналізи крові на гормони:
   • ТТГ (тиреотропний гормон): Основний скринінговий тест. Підвищений ТТГ зазвичай вказує на гіпотиреоз, знижений – на гіпертиреоз.
   • Вільний Т4 (вільний тироксин): Вимірює рівень активного гормону Т4.
   • Вільний Т3 (вільний трийодтиронін): Вимірює рівень активного гормону Т3 (іноді призначається при підозрі на гіпертиреоз).
   • Антитіла до щитоподібної залози: Антитіла до тиреопероксидази (АТПО) та антитіла до тиреоглобуліну (АТТГ) допомагають діагностувати аутоімунний тиреоїдит Хашимото. Антитіла до рецепторів ТТГ (АТрТТГ) – хворобу Грейвса.
3. Ультразвукове дослідження (УЗД) щитоподібної залози: Дозволяє оцінити розміри залози, її структуру, виявити вузли, кісти, ознаки запалення.
4. Сцинтиграфія щитоподібної залози: Радіоізотопне сканування, яке допомагає оцінити функціональну активність залози та її вузлів (“гарячі” чи “холодні” вузли). Призначається переважно при гіпертиреозі або для оцінки вузлів.
5. Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ): Проводиться під контролем УЗД для взяття зразка клітин з підозрілого вузла для визначення, чи є він доброякісним або злоякісним.

Профілактика та підтримка здоров’я щитоподібної залози

Хоча деякі фактори ризику, як-от спадковість чи стать, змінити неможливо, існують кроки, які допоможуть підтримати здоров’я щитоподібної залози та знизити ризик розвитку проблем.

Збалансоване харчування

Правильне харчування відіграє ключову роль у здоров’ї щитовидки. Особливо важливі такі нутрієнти:

• Йод: Необхідний для синтезу гормонів щитоподібної залози. Головним джерелом йоду в багатьох країнах, включаючи Україну, є йодована сіль. Важливо використовувати саме її для приготування їжі. Також йод міститься в морепродуктах (риба, морська капуста, креветки), молочних продуктах, яйцях. Важливо: Надлишок йоду також може бути шкідливим, особливо для людей з уже наявними захворюваннями щитовидки. Не приймайте йодні добавки без консультації з лікарем.
• Селен: Цей мікроелемент необхідний для перетворення Т4 в активну форму Т3 та має антиоксидантні властивості, захищаючи залозу від пошкодження. Джерела селену: бразильські горіхи (достатньо 1-2 горіхи на день!), риба (тунець, сардини, палтус), м’ясо, птиця, яйця, насіння соняшнику, гриби.
• Цинк: Також бере участь у виробництві гормонів щитовидки. Джерела: устриці, червоне м’ясо, птиця, бобові, горіхи, насіння (гарбузове, кунжутне), цільнозернові продукти.
• Вітамін D: Дослідження показують зв’язок між дефіцитом вітаміну D та аутоімунними захворюваннями щитовидки. Джерела: жирна риба, яєчні жовтки, збагачені продукти, сонячне світло (синтез у шкірі). Може знадобитися прийом добавок, особливо в осінньо-зимовий період (після консультації лікаря та визначення рівня вітаміну D).
• Залізо: Дефіцит заліза може порушувати функцію щитовидки. Джерела: червоне м’ясо, печінка, бобові, шпинат, збагачені крупи.
• Вітаміни групи B (особливо B12): Важливі для енергетичного метаболізму та нервової системи, часто спостерігається їх дефіцит при гіпотиреозі.
• Антиоксиданти: Вітаміни C, E, бета-каротин допомагають боротися з окислювальним стресом, який може пошкоджувати клітини щитовидки. Їжте багато різнокольорових овочів та фруктів.

Гойтрогени (зобогенні речовини): Деякі продукти (хрестоцвіті овочі – капуста, броколі, цвітна капуста; соя, ріпа, просо) містять речовини, які у великих кількостях та в сирому вигляді можуть перешкоджати засвоєнню йоду. Однак при нормальному споживанні йоду та термічній обробці цих продуктів ризик мінімальний. Людям з гіпотиреозом не варто їх повністю виключати, а лише споживати помірно та переважно після приготування.

Здоровий спосіб життя

• Керування стресом: Хронічний стрес негативно впливає на гормональний баланс, включаючи гормони щитовидки. Практикуйте техніки релаксації: медитація, йога, глибоке дихання, прогулянки на природі, хобі. Важливо навчитися ефективно реагувати на стресові ситуації, в тому числі й на робочому місці.
• Регулярна фізична активність: Покращує метаболізм, допомагає контролювати вагу, знижує стрес. Обирайте активність, яка вам до вподоби: ходьба, плавання, танці, йога. Якщо у вас сидяча робота, не забувайте про важливість руху та профілактику проблем зі спиною – дізнайтеся, як зберегти здоров’я спини при сидячій роботі.
• Якісний сон: Необхідний для відновлення організму та регуляції гормонів. Намагайтеся спати 7-9 годин на добу.
• Відмова від куріння: Куріння є фактором ризику для багатьох захворювань, включаючи проблеми зі щитовидкою.
• Уникнення токсинів: Намагайтеся обмежувати контакт з ендокринними руйнівниками – хімічними речовинами, що можуть втручатися в роботу гормональної системи (деякі пестициди, пластифікатори (BPA, фталати), важкі метали). Обирайте натуральну косметику та побутову хімію, скляний або металевий посуд замість пластикового, фільтруйте воду.

Регулярні медичні огляди

Особливо якщо ви належите до групи ризику, важливо проходити профілактичні огляди у лікаря та, за необхідності, перевіряти рівень ТТГ. Раннє виявлення проблем дозволяє вчасно розпочати лікування та уникнути ускладнень.

Коли необхідно звернутися до лікаря?

Негайно зверніться до лікаря, якщо ви помітили у себе:

• Симптоми гіпотиреозу або гіпертиреозу, що тривають довгий час.
• Помітне збільшення щитоподібної залози (зоб).
• Вузол або ущільнення в ділянці шиї.
• Труднощі при ковтанні або диханні, зміну голосу.
• Різкі зміни ваги без очевидної причини.
• Якщо ви плануєте вагітність і маєте фактори ризику або симптоми захворювань щитовидки.

Висновок

Здоров’я щитоподібної залози є надзвичайно важливим для загального самопочуття та нормального функціонування всього організму. Розуміння її ролі, знання симптомів можливих порушень та дотримання профілактичних заходів допоможуть зберегти її здоров’я на довгі роки. Збалансоване харчування, багате на йод, селен та інші необхідні нутрієнти, активний спосіб життя, керування стресом та регулярні медичні огляди – це ключові елементи турботи про вашу щитовидку. Не ігноруйте сигнали свого тіла – при появі підозрілих симптомів своєчасно звертайтеся до лікаря. Пам’ятайте, що профілактика та рання діагностика – найкращий шлях до здоров’я.